Обробка ґрунту перед посівом жита – призначення, способи, яка використовується техніка



Грамотний обробіток і посів жита – не найпростіше завдання. Справитися з нею допоможе напрацьований роками досвід і експерименти. Незважаючи на це, з перших етапів можна отримувати непоганий результат, якщо дотримуватися рекомендацій.

Передпосівний обробіток ґрунту

Навесні, в суху і вітряну погоду, кожен гектар ґрунту може втратити до 60 тонн цілющої вологи. Щоб цього не допустити, після сходу снігу і невеликого просушування ґрунту виводять на поле борони сітчасті або зубові.

Сітчасті борони:

Обробка ґрунту перед посівом жита - призначення, способи, яка використовується техніка

Зубові борони:

Обробка ґрунту перед посівом жита - призначення, способи, яка використовується техніка

Перший обробіток ґрунту проводять поперек оранки. Другий слід поперек першого добре вирівняє та розпушить ґрунт.

Боронування і дощова погода сприяють швидкому проростанню бур’янів.

Сигналом до початку культивації слугує поява невеликих паростків бур’янів на полі. Поширена глибина першого етапу в районах посіву зерна становить від 10 до 16 см.

Другий етап культивації відбувається одночасно з появою на полі агрегатів для висівання насіння. Ґрунт для посіву має бути щільним знизу і пухким зверху – це створить найбільш комфортні умови для проростання культури.

Перш ніж почати культивацію, налаштуйте агрегат точно на глибину загортання насіння. Зробіть пробний проїзд і переконайтеся в правильності регулювання робочих органів культиватора.

Відео з передпосівного обробітку полів:

Підготовка ґрунту під озимі культури

Пізній посів культури називається озимим. Період посадки варіюється від останніх днів літа до ранньої осені. Поля, призначені під ці культури, не засіваються, а тільки обробляються, тобто залишаються під паром.

Спосіб обробітку ґрунту підбирають виходячи з того, які рослини раніше росли на полі, за паровими/непаровими попередниками.

Перевага парового обробітку в тому, що він здатен закривати основні потреби ґрунту. Завдання:

  • не дати волозі зникнути з ґрунту;
  • позбавити поле бур’янів і патогенів;
  • накопичити нітрати для рослин.

За парового обробітку застосовують органічні та мінеральні добрива для підвищення врожайності.

Чисті пари для озимих культур застосовують у місцях із недостатньою вологістю ґрунту – райони Центральної смуги, Північного Кавказу та Поволжя.

Обробка чорного пару починається восени, після збирання культури, що росла раніше. Основне його завдання – виснаження коренів бур’янів.

Послідовність обробки:

  1. Лущення. Його проводять у разі засмічення поля бур’янами та їхніми кореневищами.
  2. Оранка. Через 2-3 тижні після лущення, за терміном проростання бур’янів, проводять оранку глибиною до 30 см.

Якщо попередня пару культура значно засмітила землю вівсюгом:

  1. Не прибирайте зернівки, що обсипалися з орного шару, спровокуйте їх проростання.
  2. Проведіть лущення дисковими знаряддями вздовж і впоперек поля, на глибину від 6 до 8 см.
  3. Після проростання бур’янів розпушіть ґрунт плоскорізом на достатній глибині.

Якщо проблема заполонення поля бур’янами стоїть не надто гостро, буде достатньо культивації плоскорізом на глибину від 14 до 16 см.

Якщо попередники озимої культури прибрані пізно, можна обійтися без лущення, оскільки погодні умови перешкоджають проростанню бур’янів, зникає потреба в розчищенні поля.

Внесення добрив перед посівом

Врожайність озимої культури має пряму залежність від збагачення вітамінами і мінералами ґрунту, на якому вона буде рости. Досвід агрономів свідчить про те, що в землі, незайманій людиною, вкрай недостатньо природних елементів, необхідних для живлення злакових. Внесення добрив – необхідний захід.

Таблиця добрив для злакових культур (на 10 ц/га):

Вид добрива Кількість добрива, кг
Азот 25-35
Фосфор 11-13
Калій 20-27
Кальцій 5
Магній 4
Сірка 3,5
Бор 0,005
Мідь 0,0085
Залізо 0,27
Марганець 0,082
Цинк 0,06
Молібден 0,0007

Озима культура разом з урожаєм забирає з ґрунту значну частину мінеральних речовин. Чим вища врожайність і початкова кількість добрив, тим біднішою буде земля після збору врожаю.

Лімітуючий фактор і співвідношення добрив

Нестача елементів живлення, так само як і надлишок – лімітуючі фактори для розвитку рослин, які стримують ріст культури. Варто зазначити, що важлива не тільки кількість внесених добрив, а й їх співвідношення, зокрема азоту, фосфору і калію.

Оптимальне співвідношення, якого варто дотримуватися – 1,5:1:1-2.

Терміни та способи внесення добрив

Вид добрива Спосіб внесення Терміни внесення
Калійні Під оранку Вносять восени в період основного обробітку ґрунту, в період оранки.

Фосфорні Під оранку Восени в період основного обробітку ґрунту, в період оранки.
Мінеральні У рядки при посіві Восени в період основного обробітку ґрунту та в період вегетації.
Органічні Під оранку Під основний обробіток чорного пару або навесні, в період оранки.

Вносити добрива під оранку – найкращий спосіб збагатити ґрунт на рівні кореневої системи рослин, підвищити зимостійкість.

Терміни проведення підживлень озимих:

Азотні добрива

Азотне живлення рослини дуже важливе, як і його баланс. Кожен із періодів: перший (регенеративний або ранньовесняний), другий (продуктивний, позначається виходом рослин у трубку), третій (якісний, знаменується початком колосіння і закінчується наливом зерен) варто розглядати окремо.

Рекомендована норма азоту для формування врожаю зерна 10 ц/га – 28-37 кг.

Обробка ґрунту перед посівом жита - призначення, способи, яка використовується техніка

Щоб уникнути виникнення лімітуючого фактора дотримуйтеся рекомендацій.

До першого (ранньовесняного) підживлення рослин:

  • У період вегетації рослини уникайте надлишку азоту. Дотримуйтеся співвідношення на 1 ц/га – 2,8-3,7 кг добрив.
  • Вносьте азот у період цвітіння – це підвищить якість зерна та ріст культури.
  • Використовуйте повільно розчинні азотні добрива.
  • Розподіліть обсяг внесення добрива. Велика частина має припадати на весняно-літній період.
  • Слідкуйте за дозуванням азоту. При першому підживленні на добре розвинені рослини можна внести до тридцяти відсотків від повної норми.
  • Пізня весна – привід збільшити кількість азоту в ґрунті.
  • Вносьте азот у таломерзлий ґрунт, так ви підвищите ефективність добрива.

Період другого підживлення:

  • Додайте до добрива гербіциди, щоб уникнути засвоєння азоту бур’янами.
  • Не шкодуйте добрив: 50-60% всієї норми припадає на час росту рослин.

Третє (якісне) підживлення:

  • Внесіть частину добрив, що залишилася. Це стимулює процес фотосинтезу, підвищить якість насіння, благотворно вплине на кількість врожаю.

Прийоми передпосівного обробітку ґрунту

Розглянемо основні прийоми обробки землі.

Лущення

Одночасно зі збиранням зернових або відразу ж після нього починається лущення стерні. Це найперший агротехнічний прийом під час підготовки землі під майбутній урожай.

Лущення являє собою процес розпушування і перемішування верхнього шару ґрунту на глибину від п’яти до п’ятнадцяти сантиметрів.

Головним завданням лущення є знищення шкідників і створення умов для якнайшвидшого проростання насіння бур’янів. Так само лущення запобігає надмірному випаровуванню вологи з нижніх шарів ґрунту.

Відео з наочним процесом лущення:

Оранка

Оранка – головний прийом механічного обробітку землі відвальними плугами. У процесі відбувається одночасно обертання, подрібнення, перемішування, внесення добрив у ґрунт.

Оранка проводиться після лущення стерні, щоб перемістити насіння бур’янів, яке злегка проросло, в глибокі шари ґрунту і запобігти його схожості.

Основні види оранки:

  • З повним оборотом пласта. Мета – позбавлення від трав’янистого покриву шляхом перевертання пласта землі вниз, тобто на 180°. Такий вид оранки застосовується під час освоєння та обробітку цілинних земель.
  • Змет пласта. Застосовується для збільшення поверхні ріллі та посилення впливу на неї кисню і світла, а також для прогрівання ґрунту.
  • Культурна оранка. Призначена для глибокого обробітку ґрунту таких сільськогосподарських культур, як цукровий буряк і бавовник.
  • Безвідвальна оранка. Різновид глибокого розпушування, що виконується плужними корпусами без відвалів. Основним завданням оранки є поліпшення вологопроникності ґрунту в зонах, схильних до ерозії.
  • Триярусна оранка. Застосовується для заміни шарів землі, переважно на солонцевих ґрунтах.

Наочні ілюстрації видів оранки:

Обробка ґрунту перед посівом жита - призначення, способи, яка використовується техніка



Основні особливості оранки та інструкція з експлуатації техніки:

Культивація

Ще один важливий прийом поверхневого обробітку ґрунту – культивація.

Культиватори підрізають бур’яни, розпушують ґрунт, чим покращують його повітряний режим і стимулюють мікробіологічну діяльність. Можуть проводити суцільний або міжрядний обробіток ґрунту.

Тонкощі та правила експлуатації культиватора дивіться у відео:

Боронування та прикочування

Навесні перед сівбою дуже важливо не допустити зникнення вологи з ґрунту. Цього можна домогтися за допомогою боронування. Перший агрегат на ґрунті – це шлейф-борона. Своїми зубами вона розпушує ґрунт, сталевими косинцями руйнує грудки землі.

Борони руйнують земляну кірку, вичісують кореневища бур’янів, закладають у ґрунт насіння і мінеральні добрива.

Одночасно з боронами на поле виходять котки. За допомогою цього агрегату руйнуються брили землі та ущільнюється рілля. Кільчасто-шпоровий каток зменшує випаровування вологи та розпушує верхній шар ґрунту після проходження по полю борони.

Наочний процес боронування та прикочування:

Техніка для обробітку ґрунту

У наш час головне завдання всієї техніки – бути багатофункціональною, тобто поєднувати в одному агрегаті функції двох або трьох. Використання окремих агрегатів для кожного виду обробки затратне за часом і неефективне.

Прикладом багатофункціональної техніки слугує сучасний АППА-6-02 – Агрегат ґрунтообробно-посівний. Його функції:

  • передпосівний обробіток ґрунту;
  • внесення в рядки мінеральних добрив.

Головний плюс цього агрегату в тому, що одночасно він може виконувати розпушування, подрібнення, вирівнювання й ущільнення насіннєвого ложа, висів насіння і закладення добрив на задану глибину.

Обробка ґрунту перед посівом жита - призначення, способи, яка використовується техніка

Комбінований агрегат дисковий (СКАД), що складається, дає змогу здійснювати обробіток землі в усіх кліматичних зонах, для всіх видів ґрунтів і культур рослин. Також СКАД застосовується для лущення стерні, поліпшення луків, пасовищ, земель, схильних до вивітрювання та ерозії.

За один прохід агрегат здійснює подрібнення і закладення рослинних залишків попередника і бур’янистої рослинності в ґрунт, створює розпушений і вирівняний шар ґрунту, закладає внесені добрива. Один прохід еквівалентний трьом проходам традиційних дискових борін.

Використання СКАД для обробітку ґрунту підвищує його родючість, відновлює природний гумусний шар при істотному зниженні витрат на обробіток сільськогосподарських культур.

Пора посіву

Посів – найвідповідальніший процес при вирощуванні будь-яких рослин. Лише посіяна в оптимальний термін культура дасть найбільшу кількість урожаю. Оптимальним критерієм вибору строку сівби зернових культур вважається прогрівання ґрунту на глибині 10 см на 10-12°С.

Норми висіву озимої та ярої культур неоднакові. Незважаючи на це, існують стандартні рекомендації, якими користуються агрономи. Рекомендації засновані на двох аспектах: рівень опадів ґрунтово-кліматичної зони та рівень живлення культури.

Ґрунтове живлення розглядається з погляду парових чи непарових попередників культури, тому з’являється діапазон значень.

Зона зростання Рівень опадів, мм Рівень живлення, млн
Північна лісостепова 5,5 5,0-6,0
Південна лісостепова

4,5 4,0-5,0
Степ 3,5 3,0-4,0

Існує така закономірність: на тлі достатнього рівня живлення ґрунту зменшена норма висіву дає кращий результат, на відміну від надлишкової норми висіву за схожого або зниженого рівня живлення. Пересів гірший за недосів.

Оптимальна відстань між зернами в рядку варіюється від 1 до 1,4 см. У зернах цей параметр позначає від 100 до 70 штук. Грамотне розсадження зменшує конкуренцію рослин між собою та з бур’янами, що збільшує врожайність.

Стандарти норми висіву:

Сівозміна

Сівозміна – це чергування сільськогосподарських культур і чистих парів протягом деякого періоду часу (від двох до дванадцяти років).

Він вирішує такі завдання:

  1. Живлення. Різні види злакових споживають різну кількість і типи добрив, таким чином, ресурси ґрунту повністю не вичерпуються.
  2. Боротьба з бур’янистою рослинністю. Обробіток ґрунту за сівозміни в рази знижує кількість бур’янів на полі.
  3. Виключення патогенного фактора. Більшість патогенів накопичуються на рослинних рештках попередника і не шкодять наступній культурі.
  4. Боротьба зі шкідниками. Просторова ізоляція полів при сівозміні допомагає в боротьбі з рухомими шкідниками.

Ефективна схема чергування культур по полях

Час Поле 1 Поле 2 Поле 3 Поле 4
1 рік Озима пшениця Ячмінь Картопля Вікоовсяна суміш
2 рік Картопля Вікоовсяна суміш Ячмінь Озима пшениця
3 рік Ячмінь Озима пшениця Вікоовсяна суміш Картопля
4 рік Вікоовсяна суміш Картопля Озима пшениця Ячмінь

Порівняння сівозміни з монокультурою:

Терміни та погодні умови для посіву жита

Терміни, погодні умови та дотримання глибини посіву – запорука відмінного врожаю.

Строки посіву озимого жита

Важливо обчислити оптимальний термін, оскільки пізній посів може підставити під удар холоду незміцнілі колоски жита, а ранній – призведе до зайвого розростання культури.

Таблиця висіву озимого жита по регіонах:

Район Строки посіву
Південні райони 25 вересня – 10 жовтня
Центрально-чорноземні 15 серпня – 1 вересня
Нечорноземні 5-25 серпня

Глибина посіву

Існує два фактори, що впливають на глибину посіву: стан ґрунту та розмір насіння.

При посадці озимого жита слід дотримуватися правил:

  1. Зашпаровуйте насіння на глибину 4-5 см.
  2. Слідкуйте за розміром насіння. Чим менша насінина, тим менша глибина.

На важких і вологих ґрунтах зашпаровуйте насіння на 3-4 см, на сухих і пухких на 5-6.

Строки посіву ярого жита

Терміни посіву ярого жита варіюються залежно від кліматичної зони та скоростиглості насіння:

Кліматична зона Строки посіву
Лісостепова з 14 травня
Степ з 21 травня
Тайга 1-20 травня
Тундра 10-20 травня

Середньостигле жито сіється 5-15 травня, скоростигле з розривом у 10 днів, тобто 15-25 травня.

Існує три способи посіву жита:

  • Рядовий. Характеризується рівномірним розподілом насіння.
  • Вузькорядний. Кількість насіння збільшується на 10-15% порівняно з рядовим способом.
  • Перехресний. Кількість насіння відповідає вузькорядному посіву.

Обробка ґрунту і посів жита – непросте заняття, особливо якщо немає достатнього досвіду. Головне – не впадати у відчай і слідувати рекомендаціям, тоді все вийде: жито зійде, а врожай з кожним роком буде тільки збільшуватися.