Італійський гігант є популярним середньостиглим сортом гладколистової петрушки, яка має іноземну селекцію. Головними перевагами даного виду вважається висока врожайність, приємний аромат і швидке наростання зеленої маси.
Опис і характеристики петрушки Італійський гігант
Рослина являє собою досить велику напіввертикальну розетку з темно-зеленими листками у формі трикутника, що мають глибокі надрізи і щільне стебло.
У висоту кущ може досягати 30-60 см, формуючи на одній рослині 20-25 листків. Петрушка має терпкий специфічний запах і високі смакові властивості.
Цінність
Багато садівників віддають перевагу вирощуванню цього сорту петрушки, завдяки її розмірам, величезній врожайності та здатності швидко відновлювати зелень після зрізу.
Італійський гігант добре переносить практично будь-які погодні умови і здатний рости на неосвітлених ділянках, що є величезним плюсом для вирощування. Маса одного куща петрушки може досягати 75-85 г.
Урожайність
Плодоносність сорту Італійський гігант, це одна з його переваг. Якщо дотримуватися всіх умов вирощування і догляду, то за сезон можна зібрати від 2 до 5 кг зелені з квадратного метра. Навіть при їх недотриманні та пророщуванні в тіні, вона дає врожай, що перевершує інші сорти.
Терміни сходів
З огляду на особливість насіння петрушки, яке містить великий відсоток ефірних олій, воно проростає не швидко. За нормального поливу, достатньої вологи і тепла, насіння сходить через 15-20 днів. В іншому випадку, при сухості ґрунту, їх пророщування може затягнутися до місяця.
Цей процес можна прискорити примусовим шляхом, заздалегідь виконавши такі дії:
- Розмочіть оболонку насіння, замочивши його в теплій воді температурою близько 45 °С протягом 24 годин.
- Більш швидким варіантом є спиртова ванна. Горілка розчиняє ефірні олії протягом 15-20 хвилин.
- Після цього, помістіть насіння в слабкий розчин марганцю, соку алое або стимулюючого препарату Гетероауксин. Вони сприяють прискоренню росту.
- Потім насіння просушіть, щоб при посіві воно не склеювалося і не прилипало до пальців.
Якщо зробити все правильно, то петрушка почне сходити через тиждень. Однак цей метод використовують тільки при посадці навесні, а якщо рослину планують сіяти восени, то ці процедури не будуть потрібні, оскільки до весни буде достатньо часу для пророщування.
Посів
Посів петрушки краще здійснювати навесні, але завдяки її невибагливості, можна садити влітку або восени. Якщо необхідний ранній урожай, тоді сійте петрушку під зиму. Найкраще насіння приймається в ці терміни:
- навесні, наприкінці квітня або на початку травня;
- влітку наприкінці липня;
- жовтень, листопад.
Це загальноприйняті строки посіву петрушки, проте все залежить від господарів, а також умов клімату в конкретному регіоні.
Морозостійкість
Як і багато сортів петрушки, Італійський гігант непогано переносить заморозки і може рости при температурі до -10 градусів. Цей фактор дає можливість збирати врожай практично цілий рік.
Переваги та недоліки сорту
Петрушка Італійський гігант має такі переваги:
- відмінна морозостійкість;
- раннє дозрівання;
- цілорічний урожай;
- невибагливість до зростання в тіні;
- висока врожайність;
- швидке виростання зелені після зрізу;
- пророщування зелені з кореневищ.
До недоліків цього сорту належить лише повільне проростання насіння.
Правила вирощування
Петрушка – це культура, яка не потребує ретельного догляду та особливих умов при вирощуванні. Вона здатна рости практично в будь-яких умовах. Багато хто навіть стверджує, що пророщування цього сорту в погано освітлюваних ділянках дає ніжніші й ароматніші сходи.
Підготовка до посадки
Для більшої продуктивності і пишності зелені петрушки Італійський гігант заздалегідь готують грядки, на легкому ґрунті, багатому перегноєм. Якщо посів планується на весну, то підготовку потрібно починати з осені, удобрюючи ґрунт органічними добавками і мінералами.
Перед самою посадкою, грядки удобрюють сечовиною, селітрою або калійно-фосфорними компонентами. При посіві в ґрунт, насіння має заглиблюватися не менше, ніж на 1,5 см, висаджуватися на відстані 20 см.
Деякі городники застосовують конвеєрний метод, що полягає в регулярному додаванні нового насіння на грядки. Процедура проводиться кожні 3 тижні. Цей спосіб можна використовувати до пізньої осені, але підходить він виключно для листових видів петрушки.
Розмноження корінням
Листова петрушка здатна виробляти молоді відростки з коренів, що перезимували в ґрунті. Така зелень нітрохи не відрізняється смаковими якостями від рослин, що виросли з насіння. Тому багато садівників використовують цю перевагу, поки новий посів сходить, торішній дає свіжу зелень.
Коренеплідні сорти викопують з кореневищем, але частину спеціально залишають, щоб отримувати свіжу зелень після зимівлі. Варто зазначити, що такий спосіб не завжди ефективний, оскільки проростанню можуть перешкоджати кілька факторів:
- надмірна вологість ґрунту, що сприяє гниттю кореневої системи;
- тепла, дощова і сира погода в зимовий період;
- сильні морози і відсутність снігового покриву.
При сильних заморозках можна вберегти коріння від промерзання, накривши ґрунт шаром сіна, соломи або тирси.
Багаторічна ділянка
Одні вважають петрушку однорічною рослиною, інші дворічною, але по суті обидва варіанти вірні. Один рік її висівають з насіння, на наступний рік вона розмножується кореневим методом, після чого вона дає насіння, з якого з’являються нові сходи. Багато хто користується цим, і в підсумку виходить окрема ділянка для постійного використання.
Такий спосіб вирощування петрушки найпростіший і найпоширеніший серед садівників, проте потребує ретельнішого догляду, адже рослини потребують прополки. Пізніше петрушка покриє всю ділянку, утворивши суцільне зелене покриття, тим самим перешкоджаючи росту бур’янів.
Однак такий метод вирощування Італійського гіганта підходить тільки для домашніх цілей. З огляду на те, що на грядках росте різногодична зелень, то її товарний вигляд не відповідатиме комерційним вимогам.
Особливості догляду
Сорт петрушки Італійський гігант потребує видалення бур’янів, розпушування ґрунту, проріджування, поливу і удобрення.
Розпушування і прополка
Обробка ґрунту на ділянці з петрушкою проводиться за допомогою невеликих інструментів: сапок, мотик, сапок, грабель і плоскорізів. Робити це краще в суху погоду, так коріння бур’янів швидше засихає і пропадає.
За необхідності траву можна видаляти руками, щоб не зачепити коріння петрушки.
Розпушування дає можливість ґрунту краще дихати і зберігає вологу в спекотну пору. Період процедур залежить від умов і ґрунту, тому розпушування потрібно проводити в міру необхідності. Крім цього, потрібне стеження за коренеплодами – якщо їх буде видно то, верхівки зелених пагонів почнуть темніти або жовтіти.
Після прополки і розпушування ґрунту рекомендується засипати його поверхню шаром мульчі, товщиною до 3-х см. Вона сприятиме тривалому збереженню вологи, і запобігатиме появі деяких бур’янів.
Проріджування
Як і багато городніх культур, що ростуть на грядках, петрушка потребує періодичного проріджування. Коли петрушка розростається, вона починає перекривати доступ до сонячного світла дрібнішим пагонам. Це також провокує нестачу вологи і мінеральних речовин, після чого її ріст сповільнюється, і вона набуває не презентабельного вигляду.
Полив
Сорт петрушки Італійський гігант не любить рясного і частого поливу, але також не варто давати ґрунту пересихати. Обидва фактори негативно впливають на ріст і плодоносність культури і поняття “золота середина” тут явно доречне. Перезволоження ділянки провокує гниття коренеплодів і впливає на стан зелені.
Суха земля не дає рослині повноцінно розвиватися, тому в спекотну погоду необхідно поливати петрушку один раз на 3-4 дні. У сиру дощову погоду краще утримуватися від поливу. Помірна волога є запорукою здорового росту і розвитку, тому не варто надто сильно старатися і плантація дасть гарний урожай.
Підживлення
Італійський гігант потребує щомісячного підживлення. Зазвичай петрушку підживлюють розчином фосфатів у дозуванні 5 г речовини на 1 л кип’яченої води. Однак якщо ґрунт було попередньо удобрено, то підживлення не буде потрібне, а в деяких випадках може нашкодити рослині.
Надлишок органічних речовин у ґрунті може спровокувати розростання зайвих пагонів з одного коренеплоду, можуть виникнути тріщини або викривлення коренів. Якщо в ґрунті присутня надмірна кількість азоту, петрушка ставатиме пишнішою, але втратить свої смакові властивості та запах.
Для вирощування в худих ґрунтах, небагатих на мінерали, можна робити підживлення в міру зростання і розвитку культури. З огляду на врожайність ґрунту, можна визначити скільки необхідно робити підходів за плодоносний період, щоб петрушка давала очікуваний урожай. Найчастіше в таких випадках її підгодовують такими розчинами і компонентами:
- добрива на основі азоту, калію і фосфору;
- деревна зола;
- комбіновані мінеральні та органічні склади.
Збір і зберігання врожаю
Петрушку зрізають у будь-який час після дозрівання. Вибирайте зелень молодих пагонів, оскільки вона набагато смачніша й ароматніша. Стиглі відростки мають три сформовані листки.
Зрізати зелень потрібно під самий коренеплід, щоб наступний урожай був густішим. Перед настанням зими необхідно повністю зібрати врожай, щоб навесні коріння дало гарний урожай апетитної зелені.
Для тривалого зберігання петрушку заморожують або висушують, залишаючи в сухому місці. Для повсякденного використання, зібраний урожай потрібно зберігати при температурі від 0 до +5 градусів. Так вона може зберігати свіжість, смак і запах протягом 12-15 днів. Якщо температура буде вищою, то вона починає гнити або проростати.
Хвороби і шкідники
У боротьбі зі шкідниками, такими як цикади, мухи або морквяні блохи, допоможуть препарати “Фітоверм” або “Іскра Біо”. Фітоспорин і речовини, що містять мідні сполуки, такі як хлорокис і купорос, убережуть культуру від таких захворювань:
- борошниста роса;
- біла плямистість;
- іржа листя;
- грибкові хвороби.
Для попередження захворювань і атаки паразитів, необхідно періодично видаляти бур’яни – вони є їхніми головними розповсюджувачами.
Побачити огляд перерахованих та інших захворювань, а також шкідників петрушки, можна в цій статті.
Люди, які хоча б раз пробували вирощувати петрушку Італійський гігант, безсумнівно, віддадуть перевагу саме цьому сорту, тому що він володіє безліччю переваг перед іншими видами, зокрема й листовими.
