Одна з найчастіших проблем при вирощуванні яблук – поява на плодах чорних цяток. Важливо вчасно знайти причину виникнення точкового висипу й усунути її, щоб уникнути втрат урожаю в якості та кількості.
Чим викликана поява чорних цяток на яблуках
Наявність чорних цяток на яблуках не тільки псує їхній зовнішній вигляд, а й позбавляє корисних властивостей. Багато хвороб, що викликають таке ураження, небезпечні для людини. Щоб не втратити врожай і не нашкодити собі, точно визначте причину захворювання. Зробити це можна на основі супутніх симптомів.
Брак заліза
Яблука – один із найбільш насичених залізом фруктів, рекомендованих у разі залізодефіцитної анемії. Однак і саме дерево може страждати від нестачі заліза. Такий стан називають хлорозом.
Симптоми:
- листя стає блідо-зеленим, потім жовтіє;
- з’являються чорні цятки спочатку на листках, а потім і на яблуках.
Причини розвитку залізодефіциту:
- нестача азотного живлення;
- засолення ґрунтів;
- пошкодження коренів;
- нездатність дерева нормально засвоювати залізо (зазвичай це трапляється на карбонатних ґрунтах).
Нестача магнію і марганцю
Дефіцит цих мікроелементів зазвичай називають плямистим хлорозом. Захворювання проявляється насамперед на листках.
Симптоми:
- збліднення листя, спочатку верхівкового, потім старого;
- уражене листя зморщується й опадає;
- поява темних плям на листках і плодах.
Причина нестачі магнію, марганцю та інших елементів – особливості ґрунтів, порушення агротехніки, неправильне підживлення.
Парша
Парша вважається найпоширенішим захворюванням яблук. Викликає його грибок, а перші симптоми зараження спостерігаються вже під час цвітіння.
Ознаки:
- на листках, уражених паршею, можна розгледіти дрібні оливкові крапки – у них розмножуються конідії (спори);
- на гілках, на яких "приземлився" грибок, утворюються потовщення, схожі на висип;
- листя, сильно уражене паршею, опадає;
- достиглі яблука стають місцями щільними, шкірка темніє і тріскається;
- плоди деформуються, втрачають товарний вигляд, смак, корисні властивості, вкриваються кірками і чорними крапками.
Грибок, що викликає паршу, зимує в палому листі. Передається захворювання буквально повітрям – спори переносяться разом із вітром. Розвитку парші сприяє підвищена вогкість, затяжні дощі. Досить двох вологих днів, щоб парша поширилася по всьому саду.
Причини розвитку парші:
- занадто густа посадка;
- дощова погода;
- неправильний графік поливу;
- вирощування в саду одного сорту яблук;
- нехтування обрізанням крони.
Бактеріальний опік
Захворювання має інфекційний характер і викликається бактеріями. Вражає всі частини дерева. Зараження відбувається стрімко, боріться із захворюванням на початковому етапі.
Симптоми:
- листя скручується і всихає;
- молоді пагони вкриваються темними крапками і засихають;
- квітки стають коричневими, далі чорніють і опадають;
- плоди покриваються крапками, всихають і в такому вигляді висять на дереві.
Причини розвитку бактеріального опіку:
- підвищена вологість;
- бактерії розносяться комахами, мухами, птахами.
Кільцева плямистість
Хвороба вірусна, швидко передається і погано лікується. Зараження відбувається через посадковий матеріал, пилок, насіння, щеплення. Також вірус поширюють кліщі.
Симптоми:
- поява кільцеподібних плям на листках і пагонах;
- плоди покриваються жовтими плямами, які з часом стають чорними.
Причини розвитку хвороби:
- щільні, густі посадки;
- висока вологість і спека;
- бур’яниста рослинність.
Чорний рак
Це важковиліковне захворювання викликається різними грибками і бактеріями грамнегативного типу. Вона поширена повсюдно, вражає не тільки яблуні, а й груші, рідко – вишні. За відсутності лікування призводить до загибелі дерева.
Рак вражає листя, плоди, кору – це найнебезпечніший випадок. Хворе дерево гине за 3-4 роки.
Симптоми:
- на корі з’являються темно-бордові плями, які розростаються з часом, викликаючи її розтріскування;
- листя вкривається чорними плямами, поступово всихає і падає;
- на яблуках з’являються чорні плями, потім плоди повністю чорніють, стають зморщеними і сухими.
Причини розвитку чорного раку:
- великий вік яблуні – у старих дерев слабшає імунітет;
- порушення правил агротехнічного догляду;
- наявність пошкоджень – порізів, опіків, морозобоїн, через які всередину дерева потрапляють грибки;
- хвороба може проникнути через ушкодження, які завдають птахи і комахи-шкідники, через рани після обрізки.
Мухоїд
Захворювання отримало свою назву через зовнішню схожість з екскрементами мух. Хвороба належить до грибкової групи і вражає яблука. Причини її виникнення практично такі ж, як у парші.
Симптоми:
- Дрібні чорні крапки на плодах, які, на відміну від слідів мух, не можна стерти або змити.
- Згодом на місці точок визрівають безбарвні спори. Коли вони дозрівають, вилітають із розкритих пікнід.
Причини розвитку мухосіда:
- велика кількість бур’янів – вони утримують вологу і служать середовищем поширення грибків;
- поганий догляд за садом – хвороба зазвичай виникає на занедбаних ділянках;
- запущені, загущені крони яблунь;
- перегодовування азотними добривами;
- залужений ґрунт під деревами;
- затяжна дощова осінь;
- рясна роса.
Чим небезпечні чорні цятки на яблуках для людини
Ніколи не їжте яблука, уражені захворюваннями. Якщо на плодах є чорні цятки, краще відмовитися від їхнього вживання, бо важко диференціювати хворобу – вона може бути як небезпечною для людини, так і безпечною. Краще не ризикувати.
Ненебезпечні для людини, наприклад, такі захворювання, як рак і мухоїд. А ось грибкові ураження несуть неабияку небезпеку. Але точних даних про шкоду того чи іншого захворювання немає. Навіть з приводу найпоширенішої напасті – парші – немає точних відомостей.
Грибки, що викликають хвороби яблунь та інших рослин, виробляють шкідливі для організму речовини – мікотоксини.
Що відомо про шкоду мікотоксинів:
- Негативно впливають на внутрішні органи людини. Ступінь шкоди залежить від індивідуального стану здоров’я та імунної системи.
- На уражених плодах мікотоксинів мало, вони не можуть завдати людині відчутної шкоди. Але ці речовини мають властивість накопичуватися в організмі людей, і, якщо вони надходять туди регулярно, можуть спровокувати різні захворювання і патології.
- Якщо ураження плодів незначне, їх можна їсти, попередньо очистивши від шкірки. Так шкоди організму ви не завдасте.
Як боротися з чорними цятками на яблуках?
Заходи боротьби з чорними цятками залежать від причин, які їх викликали. Якщо дерево все-таки хворіє, незважаючи на вжиті заходи, активно займіться його лікуванням. Це дає шанс на порятунок частини врожаю, а часто й життя самого дерева.
Що робити, якщо виявлено ознаки ураження:
- Ідентифікуйте захворювання за наявними ознаками.
- Відповідно до хвороби підберіть ефективні засоби. Якщо ураження незначне, можна обійтися біопрепаратами або народними методами. При значних зараженнях доводиться вдаватися до хімічних засобів.
Якщо яблуня захворіла серйозним системним захворюванням, вилікувати його неможливо. Дерева з чорною, потрісканою корою рятувати марно. Ба більше, вони є джерелом зарази. Їх викорчуйте і знищіть, інакше хвороба вразить усі дерева в саду.
Профілактичні заходи
Поряд з індивідуальними методами боротьби, існує низка універсальних профілактичних заходів, спрямованих на запобігання всіх можливих захворювань. Їх реалізація не дає 100%-вої гарантії, але істотно знижує ризик ураження.
Заходи профілактики чорних цяток:
- Регулярна боротьба з бур’янистою рослинністю. Бур’яни – одна з найчастіших причин поширення захворювань. Вони служать місцем визрівання багатьох грибків і приваблюють комах, які можуть бути розповсюджувачами вірусних, грибкових, бактеріальних хвороб.
- Посадка сортів яблунь із високим імунітетом до захворювань.
- Своєчасне прибирання паданців, підгнилих або уражених хворобами плодів.
- Збір і закладка на зберігання тільки здорових, якісних яблук, без ознак захворювань.
- Обрізка сухих гілок – джерела хвороботворних грибків і шкідників.
- Утилізація відходів від яблуні – прибирання і спалювання опалого листя, обрізаних гілок тощо. п.
- Регулярне проріджування крони, недопущення загущеності.
- Захист дерев від механічних пошкоджень, недопущення обламування гілок, нанесення ран.
- Ретельне перекопування пристовбурних кіл восени.
- Своєчасне внесення підживлень.
Профілактичні обприскування:
- Обробка крони бордоською рідиною або мідним купоросом 3%-ми. Обприскуйте дерева 2-3 рази до настання цвітіння. Коли дерево цвіте, обробляйте його по листу препаратом Скор.
- Під час вегетації рекомендуються профілактичні обприскування 1%-вою бордоською сумішшю з додаванням мідного купоросу і вапна (по 100 г на 10 л води). Перший раз дерева обробляйте, коли бутони висуваються і відокремлюються, другий – після цвітіння, третій – через 2 тижні після другого обприскування.
Осінні роботи в саду
На осінь припадає левова частка профілактичних робіт. Якщо проігнорувати осінні заходи, до весни-літа в саду будуть спалахи інфекційних захворювань. Ніякі весняні обприскування не врятують дерева від зараження, якщо вчасно не ліквідувати вогнища збудників.
Опале листя ідеально підходить для зимівлі грибкових спор. Перезимувавши, вони з настанням тепла в неймовірній кількості розносяться по саду.
Що важливо зробити восени:
- Зірвіть із дерева всі плоди. Не можна залишати муміфіковані яблука на гілках – у них повно інфекції та личинок.
- Листя, що опало з дерева, згребіть граблями в купи. Вивезіть їх на звалище. Або спаліть, якщо ні в кого не буде претензій з приводу диму (кажуть, він виділяє канцерогенні речовини). Використовувати для компосту заражене листя категорично забороняється.
- Усі гілки, видалені під час санітарної осінньої обрізки, також утилізуйте.
- Очистіть стовбури від кори, що відшаровується. Оголені місця обробіть мідним купоросом – розведіть 1 ст. л. порошку в 1 л води. Цим же розчином побіліть стовбури дерев.
Стійкі до захворювань сорти
Серед яблунь є сорти, що вирізняються підвищеною стійкістю до хвороб – до всіх або до якихось певних. Зазвичай підшукують яблуні, стійкі до найпоширеніших у садах захворювань – до грибкових.
Найстійкіші до парші сорти:
- Орлик;
- Антонівка;
- Російський ренет;
- Шафранний пепін;
- Червоний аніс.
Висадка таких яблунь не дає 100%-вої гарантії відсутності захворювання, якщо садівник порушує агротехніку вирощування і не забезпечує саду належний догляд.
Нові вітчизняні сорти, що відрізняються підвищеним імунітетом до всіх захворювань:
- Яблучний Спас. Ранній сорт, урожайний, великоплідний. Плодоносить на другий рік після висадки. Йому не страшна парша, і він практично нічим не хворіє. Витримує морози до мінус 45°С, стійко переносить перепади температур та інші екстремальні погодні умови.
- Сенатор. Високоврожайний, стресостійкий колоноподібний сорт. Урожайність одного дерева – 15-16 кг. Плоди солодкі, ароматні. Сорт стійкий практично до всіх хвороб і не боїться шкідників.
- Свіжість. Стійкість у ньому вироблена на генетичному рівні. Сорт не тільки не хворіє, а й шкідники його не вражають. Повноцінно плодоносить уже на третій рік висадки. Відрізняється смачними плодами, з підвищеним вмістом вітамінів. Сорт стійкий до чорного раку, не боїться морозів.
- Діалог. Генетично стійкий до парші та інших яблучних хвороб, не уражається шкідниками. Витримує морози до мінус 38°С. Плодоносить на третій рік. Одне дерево дає до 12 кг яблук.
- Червонець. Найневимогливіший сорт. Він здатний рости і плодоносити на будь-яких ґрунтах і практично в будь-якому кліматі, хіба що на Крайній Півночі він не витримує. Урожайність висока, плоди червоні, соковиті та солодкі. Шкідниками не уражається.
Чорні цятки завжди вказують на проблеми дерева – якщо яблука вкрилися ними, значить, яблуня хвора. Уникнути хвороб допомагають численні профілактичні заходи, але найвірніший і надійний спосіб запобігти захворюваності дерев і псуванню врожаю – висаджувати сорти, стійкі до хвороб на генетичному рівні.
