Садівники, які із захопленням вирощують екзотичні та незвичайні рослини, ніколи не пройдуть повз яблуко Біла Троянда. Дізнаємося, що це за культура, у чому її особливості та чи можна її виростити в умовах нашого клімату.
Опис і характеристика сорту
Яблука Біла Троянда (або Водяне яблуко, Джамбу еїр) – це плоди вічнозеленої рослини, що є підвидом Малабарської сливи (Чомпу), сімейства Міртових. Вони більше схожі на груші, ніж на яблука.
Батьківщина цього плодового дерева – Малайзія. Звідси культура поширилася тропічним регіоном: вона росте в Індії, Індокитаї, на тихоокеанських островах.
Плоди
У плодів Білої Троянди незвичайна форма й унікальний смак. Розрізняють кілька підвидів цієї культури, які відрізняються кольором, формою і смаковими відтінками плодів.
Ті, хто куштував цей фрукт, описують його так: соковита, водяниста, хрустка, злегка солодка (майже позбавлена смаку) ароматна м’якоть. Деякі плоди можуть бути з кислинкою або терпкими.
Особливості плодів:
- м’якоть – соковита, біла, хрустка, в міру щільна;
- шкірка – гладенька і тонка, воскова, у міру дозрівання плоду посилює свій блиск;
- колір – білий;
- форма – схожа на дзвіночок;
- кісточки – частіше одна-дві або відсутні;
- діаметр – близько 5 см;
- вага одного плоду – 150 г.
На своїй батьківщині Білу Троянду, подібно до кавунів, використовують як джерело рідини. Плоди їдять свіжими і застосовують у кулінарії (для приготування солодощів і компотів), їх також додають у салати і м’ясні страви, консервують.
Склад (на 100 г): вода – 93%, білки – 0,3 г, жири – немає, вуглеводи – 3,9 г, клітковина – 1 г, вітаміну А – 253 МО, вітаміну С – 0,1 мг, енергетична цінність – 80 кДж.
Зовнішній вигляд дерева
Зовнішні особливості дерева:
- висота – 3-5 м (але може рости і вище, досягаючи 10 м);
- стовбур – короткий і вигнутий, діаметром 30-50 см;
- листя – еліптичної форми, велике, з одного боку зелене, а з іншого жовто-зелене;
- коріння – потужне, розгалужене, добре вбирає вологу;
- квітки – білі з 4-ма пелюстками і безліччю довгих тичинок.
Квітки, зібрані у великі суцвіття, надають рослині в період цвітіння декоративного вигляду.
Цвітіння та запилення
Цвітіння, як і плодоношення, відбувається двічі на рік (навесні, іноді влітку і восени). Терміни цвітіння варіюються від року до року, головне, щоб це був теплий і сухий сезон, без опадів. Плоди з’являються через 30-40 днів після цвітіння.
Це чудовий медонос, квіти якого приваблюють у сад бджіл, джмелів та інших комах. Але оскільки квіти – гермафродити (т. е. в одному містять репродуктивні органи обох статей), відбувається не тільки перехресне запилення, а й самозапилення.
Урожайність
Навіть доросле дерево Білої троянди не дає великих урожаїв. Втім, цю екзотичну культуру садівники вирощують радше заради інтересу і декоративних властивостей, ніж через високе плодоношення. Урожайність – до 85 кг з дерева. Але тільки за відповідного догляду і за відповідного клімату.
З дерева, що росте в горщику, збирають від 100 до 200 плодів. У відкритому ґрунті досягають більшої врожайності. Максимум плодів вдається отримати в Криму. П’ятирічні дерева, вирощувані на південному узбережжі, можуть давати до 500 плодів за один сезон.
Зимостійкість
Біла троянда, будучи тропічною рослиною, абсолютно не пристосована до морозів. Висаджувати її в помірному кліматі без укриття не можна. Навіть у південних регіонах немає гарантій, що дерево буде в безпеці. Ідеальні умови для культури в Росії – вирощування в оранжереї.
Оптимальна температура для вирощування – +22…+28°C. А якщо стовпчик термометра опуститься нижче 0°C – дерево просто загине.
Стійкість до хвороб
У нашому кліматі у Білої Троянди ворогів небагато – традиційні грибкові та бактеріальні інфекції обходять її стороною. Хвороби, що масово вражають звичайні яблуні (наприклад, парша і борошниста роса), для тропічної гості не небезпечні. У неї є свої хвороби, які проникають у наші широти разом із завезеними рослинами. Конкретних рекомендацій щодо захисту та лікування цієї культури на нинішній момент не існує.
Переваги та недоліки виду
Культура, незважаючи на низьку популярність, має всі шанси полюбитися нашим садівникам, оскільки має масу переваг і корисних особливостей.
Плюси:
- екзотичний товарний вигляд плодів;
- дерево вічнозелене, а тому вирощується як декоративне.
Мінуси:
- у плодів невеликий термін зберігання (всього кілька днів);
- рослина не морозостійка.
Де взяти саджанець
Посадковий матеріал отримують двома способами:
- З кісточки. Усередині плодів є насіннячко, яке можна посадити в горщик зі сфагновим мохом. Кісточку вдавлюють у мох, ним же її прикривають, поливають. Горщик прикривають плівкою. Через 4-6 тижнів кісточка дає паросток. Далі за ним доглядають як за звичайною розсадою.
Кісточки швидко втрачають свою життєздатність. Чим швидше їх висадять після вилучення з фрукта, тим кращою буде схожість насіння.
- Купують у розпліднику, в Інтернеті. Такий саджанець зазвичай укорінений і повністю готовий до посадки. Його можна висадити прямо в ґрунт – як звичайне фруктове дерево, але краще – у великий контейнер, який можна буде прибирати з вулиці на зиму. Це оптимальний варіант вирощування Водяного яблука для більшості регіонів Росії.
Особливості вирощування яблук Біла Роза
Теплолюбна культура вимагає особливих умов зростання – це необхідно враховувати при посадці. Ризикнути і висадити Білу Троянду у відкритий ґрунт можуть тільки садівники, у яких зими теплі.
Водяне яблуко рекомендується висаджувати навесні, щоб не піддавати саджанець випробуванню холодом. Але якщо рослину вирощують в оранжереї або зимових садах, строки висаджування не відіграють жодної ролі.
Вибір місця і підготовка ґрунту
Білу Троянду висаджують у відкритий ґрунт або в контейнер (діаметром не менше 60 см). В умовах Росії набагато частіше використовується другий варіант.
Підготовка контейнера під висадку саджанця:
- Покладіть на дно дренаж зі шматочків керамзиту, цегли, щебеню.
- Наповніть ємність родючим суглинним ґрунтом або приготуйте таку суміш: змішайте перегній (підійде і добре прогнилий компост) з річковим піском і дерновою землею.
Для контейнера виділіть місце на південному вікні – тропічній рослині знадобиться максимум світла і тепла. Якщо саджанець висаджується у відкритий ґрунт, необхідно підібрати ділянку, що відповідає запитам тропічної культури.
Водяному яблуку необхідне освітлення щонайменше 8 годин на добу, в іншому випадку дерево не буде цвісти.
Вимоги до ґрунту і місця зростання:
- Культура віддає перевагу важким ґрунтам і постійному доступу до води.
- Оптимальна кислотність ґрунту – рН 5,5-6,5 (допустимий максимум – рН 7,5). Закисленню сприяє внесення гною, тому разом із ним рекомендується додавати в ґрунт вапно – воно забезпечить розкислення.
- Культура воліє рости на добре зволожених ділянках. Підійде територія з високим заляганням ґрунтових вод і місця поблизу водойм.
- Там, де буде рости дерево, не повинно бути протягів, оскільки на них Водяне яблуко вкрай негативно реагує. Але вентиляція йому необхідна – це слід врахувати при вирощуванні рослини в умовах оранжереї.
Підготовка ділянки:
- Восени викопайте яму 60х60 см.
- Насипте на дно шар дренажу – 10 см.
- Внесіть в яму ґрунтосуміш з перегною, торфу і верхнього родючого шару (1:1:1).
- Додайте суперфосфат (50 г) і хлорид калію (15 г).
- Накрийте яму руберойдом. До весни внесені добрива розчиняться і вберуться в ґрунт.
Посадка
Посадку проводять навесні. Але спершу саджанці готують. Щоб теплолюбна рослина добре себе почувала в незвичному кліматі, її попередньо необхідно загартовувати. Для акліматизації горщики з саджанцями щодня виносять на вулицю – спочатку на 20 хвилин, потім на півгодини, сорок хвилин і так далі. Загартування проводять протягом 2-х тижнів.
Далі яму, підготовлену з осені, відкривають і висаджують у неї саджанець:
- На дні ями нагребіть горбок.
- Відступіть від центру ями 10 см і вбийте невелику опору.
- Поставте саджанець на земляний насип і рівномірно розправте по ньому коріння.
- Засипте коріння саджанця родючим ґрунтом і ущільніть руками.
- Прив’яжіть саджанець до опори і рясно полийте.
Водяне яблуко любить простір. Рекомендується висаджувати його на віддалі від інших дерев і чагарників. Оптимальна відстань від сусідів – 8 м.
У плодоношення після посадки дерево вступає на 3 рік (іноді на 4-й).
Правила догляду за деревом
При вирощуванні Білої Троянди не доводиться виконувати будь-яких специфічних заходів. Незважаючи на екзотику, ця рослина не примхлива: все, що їй потрібно, – полив, підживлення і своєчасна обрізка.
Протягом перших 2-х років життя дерева, необхідно ретельно прополювати, поливати і мульчувати ґрунт, а також регулярно вносити гній і комплексні добрива. Далі рослина потребує мінімум догляду (тільки регулярний полив).
Полив і підживлення
У природі Біла Троянда росте в умовах підвищеної вологості (75-85%), тому при штучному вирощуванні головна вимога – регулярний полив.
Особливості поливу:
- оптимальний спосіб – крапельне зрошення;
- вода для поливу – дощова або відстояна;
- оптимальна температура – +16…+20°С;
- частота поливу – раз на 5-6 днів;
- при зволоженні орієнтуються на сухість ґрунту – якщо він просох на 2-3 см, значить настав час поливати дерево.
Перерв у поливах робити не можна, інакше рослина зазнає стресу, який негативно позначиться на її стані здоров’я.
Як підгодовувати Білу Троянду:
- під час утворення суцвіть вносять перегній або гній, а після плодоношення і збору врожаю – комплексні добрива;
- рекомендується одночасно проводити поливи та підживлення;
- вносять підживлення під корінь, відступивши подалі від стовбура – рекомендується виконати по периметру канавку і в неї сипати або лити добриво;
- органіку перед внесенням розводять водою або прілим листям.
Розпушування ґрунту
Після поливів пристовбурні кола під яблуком Біла Троянда ретельно розпушують, щоб забезпечити приплив повітря до коріння. Глибина розпушування – 2-3 см. Необхідно дотримуватися акуратності, щоб не поранити стовбур і не пошкодити коріння.
Обрізка і формування крони
Водяному яблуку потрібна переважно формувальна обрізка, яка дозволяє надати кроні бажану форму. Обрізку проводять тільки в період спокою – після вегетації.
Садівники, які намагалися обрізати Білу Троянду ранньою весною (до цвітіння), стверджують, що через це рослина скидає листя, не цвіте і не дає плодів.
Ефект скидання листя відбувається через те, що садівники помилилися з термінами обрізки і провели її після початку вегетації. У тропічних рослин вона може починатися непомітно для садівника, і розібратися в цьому питанні здатний тільки досвідчений ботанік.
Особливості обрізки:
- Обмеження центрального провідника не повинно перевищувати 1/4 висоти рослини.
- Восени проводять санітарну обрізку. Видаляють сухі та пошкоджені гілки.
- Формуючу обрізку виконують восени, після збору врожаю. І відразу вносять підживлення, щоб дерево набиралося сил і швидше приходило до тями.
Чим краще освітлена ділянка, на якій росте Водяне яблуко, тим менше загущується крона, і тим менше доводиться робити обрізок.
Розмноження
Щоб розмножити яблуко Біла Троянда, можна використовувати будь-який з трьох способів – живцювання, вирощування з насіння або повітряні відводки. Насіння висаджують відразу після вилучення з плоду, а живці можна заготовлювати з осені – для весняного щеплення.
Щоб виростити саджанець з повітряного відводка, на гілці материнської рослини визначають задерев’янілий пагін. У 20-ти сантиметрах від його верхівки роблять кільцевий надріз кори. Покривають цю ділянку вологим сфагновим мохом і обертають у плівку, щоб світло не надходило. Коли відводок пустить коріння, його обрізають і висаджують у ґрунт.
Хвороби та шкідники
Листя у цієї рослини товсте і щільне, воно абсолютно не підходить як їжа для сисних комах, які звикли харчуватися соками м’якшого і ніжнішого листя. Але ось трипси іноді можуть вражати квітки рослини. У боротьбі зі шкідником використовують інсектициди, наприклад, Актара або Вертимек.
Найбільшу проблему для рослини становить іржа миртових. З цією грибковою інфекцією, що швидко поширюється між рослинами, борються за допомогою ефективних фунгіцидів. Проявляється це захворювання іржавими плямами, що покривають листя і пагони рослин.
Як обприскувати Білу Троянду:
- Першу обробку проводять у травні, до цвітіння – бордоською рідиною 1%-вою, Цинебою, Кулумусом.
- Друге обприскування проводять після цвітіння тими ж препаратами.
- Втретє рослину обприскують після повного збору першої хвилі врожаю.
Підготовка до зими
Утеплення проводять відразу після осінньої обрізки. Тропічна яблуня занадто чутлива до низьких температур, тому не варто нею ризикувати. Перші заморозки її погублять.
Як готувати Білу Троянду до зими:
- Якщо дерево росте в переносному контейнері, віднесіть його в тепле, світле і вентильоване приміщення.
- При вирощуванні культури у відритому ґрунті, утепліть її на зиму:
- Пристовбурні кола замульчуйте тріскою, соломою, листям або іншим натуральним матеріалом. Мінімальна товщина шару – 5 см.
- Укрийте стовбур укривним матеріалом, наприклад, мішковиною. Плівкою обертати дерево не можна – воно може зіпріти, оскільки поліетилен не пропускає повітря.
Температурний поріг для Білої Троянди становить 0°C. Якщо температура опускається нижче цієї позначки, рослина припиняє рости і розвиватися. Якщо дерево перебуватиме довгий час у подібних умовах, є великий ризик, що воно загине.
Збір і зберігання врожаю
Плоди яблука Біла Троянда збирають кілька разів за сезон, якщо рослина вирощується в оранжерейних умовах. Плоди збирають стиглими, щоб можна було вживати їх свіжими. На тривале зберігання їх не закладають, оскільки вони занадто ніжні, і швидко псуються навіть у холодильнику.
Водяне яблуко не представляє товарного або промислового інтересу для наших садівників. Ця екзотична рослина висаджується скоріше з цікавості – цікаво виростити яблуню з плодами, абсолютно не схожими на звичайні яблука.
