Груша Карамельна названа на честь всім відомого карамельного присмаку, тому що м’якоть плодів теж має ці нотки, що є унікальною особливістю сорту. З’явилася культура в Тімірязевській академії сільського господарства в Москві, тому і районована по Підмосков’ю і Центральній частині Росії. Відрізняється невибагливістю., стабільністю врожаїв і вологолюбністю.
Опис груші Карамельна
Дерево вважається середньорослим – розвивається вгору до 3-4 м. Крона має пірамідальну або конусну форму, середній ступінь облистяності. Плодоношення у сорту змішане.
Короткий опис плодів і смакових якостей:
розміри – невеликі, вага одного плоду максимум 110 г;
форма – грушоподібна, правильна;
шкірка – витончена і гладенька;
колір шкірки – світло-жовтий, але присутній рум’янець;
відтінок м’якоті – кремовий;
підшкірні вкраплення – в невеликій кількості, виражені не сильно;
м’якоть – соковитого, дрібнозернистого типу із середньою щільністю;
смак – солодкий;
аромат – не дуже насичений;
товарний вигляд – на високому рівні.
Незважаючи на тонкість шкірки, груші запросто транспортуються на далекі відстані і довго зберігаються – близько 2 і більше місяців. До плодоніжки кріпляться щільно, тому плоди не обсипаються.
Основні характеристики
Карамельна груша вважається частково самоплідною, тому їй необхідні рослини-донори. В якості запилювачів можна використовувати будь-який грушевий сорт, який цвіте в ідентичний час. Наприклад, грушу Академічну, Відрадненську, Чижовську, Космічну, Рогнеду або Ладу.
Головні характерні риси:
Урожайність
На високому рівні – з однієї рослини можна зняти від 45 до 50 кг і більше.
Скороплідність
Період плодоношення починається рано – вже на третій рік після висадки саджанця.
Період дозрівання
З останніх чисел червня до початку серпня.
Призначення
Універсальне – плоди використовуються для вживання в натуральному вигляді, варіння варення, приготування соку і компоту, заморозки і сушіння.
Термін зберігання
При кімнатній температурі до 12 діб, у погребі/підвалі до 2 місяців.
Стійкість до захворювань і шкідників
На високому рівні, тому за сприятливих умов зростання і дотримання правил агротехніки профілактичні обприскування не проводяться.
Тип ґрунту
Дренований, пухкий – суглинка, чорнозем, супіщанка. Кислотність має бути нейтральною або слабокислою.
Правила посадки
Сонцелюбний грушевий сорт краще розміщувати на стороні, орієнтованій на південний захід. Для посіву навесні варто встигнути до початку активності життєвих соків, при цьому яму слід підготувати з осені.
Агрономи радять період осені для процесу посадки молодих дерев, завдяки чому даний тип стає більш пристосованим до холодів, хвороб і шкідників, а також вкорінюється швидше.
Інші особливості:
Вибираючи молодий саджанець, зверніть увагу на вік – 1 або 2 роки. Обов’язково огляньте на правильність виконаного щеплення, на надземній частині не повинно бути дефектів, а коріння повинно бути міцним з чистим і світлим зрізом.
Коріння саджанця потрібно замочити на добу у воді або в розчині стимулюючого препарату, наприклад, Корневіну. Перед посадкою корінці, розташовані збоку, треба підрізати на 10-13 сантиметрів. У разі наявності листя, його слід видалити, а дрібні відгалуження біля стовбура вкоротити.
Молоде деревце повинно мати висоту не менше 75-80 сантиметрів.
Встановлення на постійне місце включає підготовку ями розмірами 70х70 см і заздалегідь приготовленої ґрунтової суміші. Слід змішати поверхневий шар ґрунту з перегноєм або компостом, вагою близько 9-10 кг, ввести 80-90 г нітрофоски, зольного пилу в кількості 100-130 г, 55-60 г Суперфосфату і 25-35 г калієвої солі.
Після розміщення в посадковій ямі саджанець потрібно полити близько 9-10 л відстояної води. Коли рідина вбереться, досипати ґрунт, що залишився, ущільнити і знову полити – цього разу 20 л води. Така особливість зволоження притаманна невеликій кількості груш.
Необхідно провести мульчування ґрунту навколо рослини по завершенню поливу та періодично видаляти бур’яни навколо саджанця.
Способи догляду
Регуляція росту і догляд займають весь час протягом усього року: важливо підтримувати рихлість ґрунту, вчасно вносити підживлення, регулярно проводити обрізання і попередні обробки для профілактики захворювань.
Особливості:
Після посадкових робіт полив здійснюйте один раз на тиждень. Цьому сорту необхідна достатня волога – потрібно від 10 до 20 л води для кожного деревця. У наступні роки можна збільшити кількість води, зменшивши при цьому частоту зволожень до одного-двох разів на місяць.
Створіть навколо стовбура неглибоку траншею для утримання вологи. Для повноцінного поливу дорослих дерев рекомендується використовувати метод штучного дощу.
Після зрошення не забувайте розпушувати ґрунт для додаткової аерації.
Підживлення має бути регулярним. Поради щодо підживлення:
багато азоту цей сорт не потребуватиме, тому вводити його треба в обмежених кількостях протягом 2-3 років;
органіку вносять раз на три роки, з урахуванням типу ґрунту;
мінеральні добрива потрібні щорічно;
з настанням холодів у ґрунт додаються мінеральні комплекси разом з органікою;
деревне вугілля можна додатково використовувати в кількості 250-350 г під кожну рослину, поєднуючи це з розпушенням пристовбурної зони;
будь-які добрива слід вносити обережно, не пошкоджуючи кореневу систему, можна поєднувати це з поливом.
Обрізка – ключовий елемент у зростанні та розвитку цього сорту. Процедуру краще здійснювати у весняний період. Дерево добре витримує обрізку за умови, що температура не опуститься нижче -7-8 градусів. Вибірково залиште лише головні відгалуження на дереві, зрізавши інші стебла. У період даної процедури добрива не застосовують.
Перед настанням заморозків здійснюється осіння підрізка, спрямована на видалення зів’ялих гілок. Взимку стрижка крони не практикується.
Підготовка до зимівлі
Сорт відрізняється стійкістю до холодів, але вимагає захисного укриття, особливо молоді екземпляри. Рекомендації для зимівлі:
Потрібно захистити стовбур, використовуючи мішковину, плитний картон або будь-який альтернативний матеріал.
Необхідно заздалегідь обробляти стовбур від гризунів, застосовуючи наприклад дуст або березовий дьоготь.
Використання соломи в поєднанні з травами (полином, чорнокорнем) утеплить і захистить від мишей.
Закріплюють край укривного матеріалу в землі на висоту 3-5 см після покриття всього дерева.
Такі нескладні дії допоможуть захистити рослину від морозів до настання початку вегетації.
Хвороби та шкідники
При порушенні правил вирощування підвищується небезпека виникнення таких проблем:
Плодова гниль. Маніфестується у вигляді чорних плям на плодах, поступово поширюючись по дереву. Способи боротьби: заражені плоди знімають і знищують, обробляючи дерево бордоською сумішшю або сульфатом міді.
Гниль стовбура. Ця хвороба небезпечна для ослаблених і вже зістарених дерев. Кора стає темно-червоною. Карамельна починає всихати. Способи боротьби: видалити інфіковані ділянки за допомогою ножа, обробити сульфатом міді та садовим варом.
Мозаїчна хвороба. Це серйозне захворювання. Листя блякне з появою плям. Способи боротьби: рішенням буде спилювання дерева, викорчовування коріння з подальшим його спалюванням для запобігання зараження інших культур.
Досвідчені садівники настійно радять провести профілактичну обробку плодів проти шкідників і хвороб ще до їхньої появи, починаючи з ранньої весни розчином із 700 г сечовини на 10 л води. Обробка має бути виконана до набрякання бруньок, щоб уникнути опіків.
Коли збирати врожай і як його зберігати
Збір плодів починається в ранню осінь. Зняті акуратно фрукти складають у ящики, прошаровуючи папером. Зберігають їх у темному і прохолодному приміщенні до двох місяців, періодично перевіряючи стан плодів на предмет гниття.
Груша Карамельна легко переносить московські зими, швидко адаптується і до інших кліматичних умов. Характеризується високими смаковими якостями і стійкістю до всіх несприятливих факторів. За правильної агротехніки можна отримувати стабільно високі врожаї щороку.
