Україна є лідером у Європі з виробництва меду, і це не дивно: бджільництво тут одна з найрозвиненіших галузей сільського господарства. Вінницька, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Миколаївська та Хмельницька області налічують понад 100 тисяч бджолиних сімей кожна. В Україні проживає щонайменше 400 тисяч бджолярів.
Бджоли в Україні
По суті, все, що потрібно для виробництва меду в природному середовищі, – це бджоли та медоноси. В Україні на пасіках можна зустріти такі породи комах:
- Середньоруська. Стійка до захворювань порода, що відмінно переносить зимівлі. Однак вирізняється агресивним і цілком кепським характером.
- Сіра кавказька. Мабуть, найбільш доброзичливі бджоли, що славляться своєю високою продуктивністю. Однак при цьому значно гірше переносять захворювання і зимівлю, ніж середньоруські.
- Карпатська. Спокійна, поступлива порода, не схильна до роїння і вельми зимостійка. Хороший вибір для новачка. Однак виробництво меду в карпатських бджіл на середньому рівні.
- Українська степова. Зимостійка, середньо-агресивна порода. Приносить більше меду, ніж карпатська, проте більше схильна до роїння.
- Жовта кавказька. Найкраще підходить для утримання в спекотних і посушливих регіонах України. Схильність до роїння помірна, бджоли порівняно миролюбні до бджоляра, але при цьому можуть нападати на чужі бджолині сім’ї.
- Карніка. Більше за інші породи схильна до роїння, однак при цьому приносить удвічі більше меду, ніж карпатська, українська степова і жовта кавказька. До того ж матки вирізняються підвищеною репродуктивністю.
- Італійська. Рекордсмени за плодючістю серед порід, які зустрічаються в Україні. Однак дуже незимостійкі й дуже схильні до захворювань.
Українські медоноси
Навесні в Україні зацвітають такі рослини:
- проліска;
- ліщина;
- ліщина;
- верба гостролиста;
- краснотал;
- абрикос;
- кульбаба;
- смородина;
- вишня;
- слива;
- груша;
- яблуня;
- акація жовта тощо.
Влітку на зміну приходять інші медоноси:
- акація біла;
- конюшина лучна і червона;
- чебрець;
- чебрець;
- конюшина повзуча (біла, голландська);
- кашка біла;
- пустирник;
- липа;
- гречка;
- розторопша плямиста;
- соняшник тощо.
А восени в Україні зацвітає верес.
Поради українським бджолярам-початківцям
Насамперед бджоляру-початківцю з України слід визначитися з методом бджільництва, якого він буде надалі дотримуватися:
- штучне роїння;
- вільне роїння;
- ройовий метод;
- секційний метод.
Також слід прислухатися до рекомендацій:
- Тримайте таку чисельність бджолосімей, якій можна буде приділяти відповідну увагу і з якою можливо впоратися.
- Усі роботи з догляду за пасікою виконуйте на совість і якісно. Утримувати в повній чистоті всі гнізда – прямий обов’язок хорошого бджоляра.
- Бджіл необхідно забезпечувати оптимальною кількістю корму не тільки в період зимівлі, а й у весняний період.
- Кожна бджолина сім’я має бути сильною. Після зимівлі сім’ї потрібно не менше восьми вуличок.
- Утримувати бджіл слід виключно в теплих вуликах. У вуликів мають бути міцні стінки, а також дах, що не протікає. Взимку утримувати бджіл необхідно за температури від двох до чотирьох градусів за Цельсієм у сухих і утеплених зимівниках.
- Кількість сімей необхідно збільшувати з використанням відводків, отриманих із найсильніших бджолосімей. До моменту головного взятку, нові бджолосім’ї мають бути рівними за силою з основними.
- Правильно вибирати час для розширення гнізд бджіл. Слід постійно стежити за завантаженістю роботи і життям бджіл у самому вулику. Бджоли мають бути постійно зайняті роботою.
- На пасіці має бути достатня кількість стільників. У регіонах із середнім взятком після вибракування має бути щонайменше дванадцять гніздових рамок на одну бджолосім’ю, і десять – магазинних. Для районів з відмінним взятком необхідно мати вдвічі більшу кількість магазинної суші.
- Для пасіки необхідно вибирати безвітряне, сухе місце, але навколо має рости велика кількість медоносів. Бажано, щоб цвіли рослини в різні пори року: частина зацвітала ранньою весною, частина – пізньою, частина – влітку.
- Вік матки не повинен перевищувати 2 роки. Бувають і винятки, але, як правило, бджолина матка втрачає плодючість уже через півтора року.
Ще більше порад бджоляру-початківцю ви знайдете тут.
Бджільництво в Україні як бізнес
Рівень попиту на мед в Україні значно вищий, ніж пропозиція продукції на ринку. У свою чергу, це дає прекрасні перспективи для розвитку бджільництва як підприємницької діяльності.
До того ж у країні ухвалено Закон “Про бджільництво”, згідно з яким усі продукти бджільництва і сама бджільницька діяльність не оподатковуються. Закон регулює процес розведення, промислового використання бджіл, забезпечує охорону бджолиних сімей, що є непоганою підтримкою підприємцю-початківцю.
Як почати бізнес
Щоб бджільницький бізнес здобув успіх, необхідно потурбуватися не тільки про якісне обладнання та інвентар, а й про розсудливу експлуатацію.
Бджільництво потребуватиме наявності:
- безпосередньо вуликів;
- рамок;
- вантажних моторолерів;
- дощок-лекал;
- тримачів котушок;
- комбінованих ковзанок;
- кочових будок;
- поїлок для бджіл;
- психрометрів;
- термометрів та іншого інвентарю.
Щоб повністю обладнати 20 вуликів може знадобитися сума аж до п’яти тисяч доларів.
Перш ніж зайнятися бджільництвом з метою отримання прибутку, необхідно заздалегідь знайти майбутніх співробітників. Рівень професіоналізму та якість праці працівника – ті головні критерії, за якими має здійснюватися відбір майбутніх кадрів. Насамперед увагу приділяйте саме досвіду роботи та спеціалізації людини у сфері бджільництва та виробництва меду.
Бізнес-план
Без детально опрацьованого бізнес-плану неможливо буде домогтися залучення кредитних коштів та інвестицій у майбутню бджільницьку справу. Бізнес-план в обов’язковому порядку повинен містити:
- майбутній напрямок діяльності та нішу підприємства (приватного підприємництва) на ринку;
- завдання виробництва меду;
- розробку тактики майбутньої роботи пасіки;
- план пошуку та вимоги до працівників і керівників;
- оцінку можливостей і витрат підприємницької діяльності;
- розгляд можливих майбутніх постачальників і покупців.
Необхідно також провести аналіз ринку регіону, в якому планується реалізація бізнес-плану. Майбутній вид і асортимент продукції, що надається, має бути заздалегідь визначений.
Не варто випускати з уваги початкові витрати на інструментарій, обладнання, бджіл і перші витрати на заробітну плату персоналу.
Під час планування організації бізнесу з бджільництва необхідно враховувати ширину майбутньої аудиторії, площу території, яка знадобиться для виробництва меду і наявність на ній медоносів.
Промислове бджільництво
Ефективність виробництва в Україні залишається вкрай низькою, особливо порівняно з іншими державами. Наприклад, у Канаді на одного пасічника припадає виробництво понад 4 тонни меду, тоді як для України цей показник становить 200 кілограмів. Така різниця в показниках пояснюється тим, що в Україні виробництво меду перебуває на аматорському рівні.
Збільшенню виробництва меду посприяло б об’єднання пасічників у кооперативи. Бджільництво з 3-10 вуликів може забезпечити медом тільки сім’ю самого пасічника, і це скоріше рівень хобі. Рентабельним такий бізнес стає тільки з сотні бджолосімей.
До того ж необхідно змінювати й тип вуликів. Зазвичай українські бджолярі використовують вулики-лежаки, які досить складно куди-небудь транспортувати через їхню громіздкість, а для блага промислової пасіки медоносна база повинна періодично змінюватися. Перехід на багатокорпусні вулики допоміг би подолати цей бар’єр на шляху до виведення бджільництва в Україні на виробничий рівень.
Ще один бар’єр – якість. Насамперед необхідно домогтися дотримання пасічниками України стандартів якості Європейського Союзу. Це посприяє зниженню використання антибіотиків, переходу на безвощинне виробництво і дасть можливість припинити заготівлю незрілого меду.
Допоки всі бар’єри не будуть подолані, Україна не зможе вийти на виробничий рівень з виготовлення меду та іншої бджільницької продукції. Однак шанси є, і вони вельми оптимістичні.
Ще одна важлива сходинка на шляху – впорядкованість бізнесу. Європейський Союз вимагає, щоб при експорті меду була можливість простежити походження продукту аж до пасіки. Інакше кажучи, весь експортований мед має супроводжуватися повним комплектом необхідної документації та стандартною тарою.
Фактори розвитку бджільництва в Україні
Щоб домогтися максимальної ефективності бджільництва, особливу увагу варто приділяти таким факторам:
- Порода. Повні й широкі відомості про породи бджіл, їхні особливості, плюси та мінуси – запорука успішної справи. Створення нових груп порід, виведення ліній, типів, а також використання ефективних методів у процесі неодмінно допоможе в цьому.
- Технології. Використовувати настійно рекомендується тільки новітні засоби, методи і техніки. “Перевірене часом” – не завжди добре.
- Готовність. Гарного бджоляра неможливо застати зненацька, у нього завжди мають бути заздалегідь підготовлені профілактичні заходи та дії швидкого реагування.
- Оточення. Медоноси, що оточують пасіку, завжди мають бути добре вивчені. Це необхідно насамперед для максимальної продуктивності та безпеки бджіл.
- Запилення. Бджоли регулярно повинні використовуватися для запилення рослин.
- Здоров’я. Необхідно постійно стежити за ринком бджільництва: Україна щороку надає дедалі ефективніші ліки і дедалі поживніший корм.
- Сертифікати. Усі вироблені продукти мають проходити сертифікацію. Таким чином, український виробник зможе завоювати довіру європейського споживача.
- Регіон. Від вибору регіону підприємництва залежить багато чинників у подальшому: вибір бджолиної породи, час медозбору тощо.
Проблеми та складнощі
Споживання меду в Україні серед населення суттєво знизилося через занепад української економіки та збільшення експортних цін: якщо мед коштував 1,5 євро, то й зараз він коштує стільки ж, однак у гривнях він значно подорожчав – вартість рідкого золота на внутрішньому ринку зросла втричі.
Оскільки мед – не продукт першої необхідності, громадяни України не поспішають платити за нього таку високу ціну. Тому підприємцям вигідніше експортувати продукцію, ніж продавати на території країни.
Інша проблема внутрішнього українського ринку – суттєва частка контрафактного товару. Основний обсяг продажів йде не через магазини, а безпосередньо, тобто пасічниками особисто і за допомогою стихійної торгівлі. Зазвичай така продукція не проходить перевірку на антибіотики, адже для одного пасічника-приватника це вельми дороге задоволення – вартість аналізу може становити близько 2,5 тисяч гривень. Маючи на руках невелику партію масою 100-500 кілограм, проводити цей аналіз просто нерентабельно.
Бджільництво в Україні – розвинена галузь, яка цілком може приносити прибуток будь-якому підприємцю. Правильно підібрана порода бджіл, регіон, якісні інструменти й умілий персонал – усе це дасть змогу досягти фінансових висот у короткі терміни. Головне – вивчати якомога більше інформації і не боятися застосовувати її на практиці.
