Чорниця – одна з найсмачніших і найкорисніших ягід, яку широко застосовують у кулінарії та медицині. У природі існує кілька видів чорниці, що відрізняються один від одного висотою кущів, кольором ягід та іншими особливостями.
Опис і ареал поширення
Чорниця належить до великого сімейства Вересових і роду Вакциніум (Vaccinium), що об’єднує в собі ягідні чагарники – лохину, брусницю, журавлину. За сприятливого клімату кущ чорниці може рости і плодоносити 50 і більше років.
Лохина і чорниця – різні ягоди, хоч і можуть в англомовних текстах називатися однаково – blueberry. Відрізнити ягоди легко за кольором м’якоті – у стиглої чорниці вона червона або фіолетова, у лохини – світло-зелена.
Загальний опис чорниці:
висота чагарнику – від 10 до 50 см;
тип чагарнику – розчепірено-гіллястий;
листя – шкірясте, глянцеве, яскраво-зелене;
розмір листя (ДхШ) – 2,5х1,3 см;
кореневище – повзуче, з безліччю відростків;
квітки – білі;
плоди – темно-сині або чорні;
м’якоть – соковита, солодка, пружна, з дрібним насінням (колір залежить від виду).
Смак у чорниці збалансований, освіжаючий, у ньому гармонійно поєднуються солодкість і кислота.
Чорниця воліє рости у хвойних і змішаних лісах, болотистих березняках, у високогірних і тундрових зонах Європи, Азії, Північної Америки. Точне походження чорниці невідоме, але вважається, що походить вона із сибірських і далекосхідних лісів.
Види чорниці
Чорниця росте по всьому світу – у сприятливих для себе зонах, не дивно, що вона представлена численними різновидами. Далі види чорниці, що набули найбільшого поширення на території Росії, Білорусі, України.
Чорниця звичайна або миртолиста
Чорниця звичайна – невисокий чагарник з їстівними ягодами. Друга назва – Чорниця миртолиста (Vaccinium myrtillus). Його рослина отримала за схожість із миртом. Російський варіант назви – “черника”, походить від забарвлення ягід, що чорнять рот і руки.
Цю ягоду широко використовують у кулінарії, роблять зимові заготовки, заморожують, варять киселі тощо. д. Її також активно застосовують у медицині, особливо в офтальмології – чорниця вважається найкориснішою ягодою для очей.
Опис чорниці звичайної:
висота чагарнику – 10-40 см;
листя – яйцеподібної форми, щільне, блискуче, світло-зелене, з дрібнопильчастим краєм і загостреними верхівками;
корінь – повзучий, з численними відводками;
квітки – поодинокі, білі, із зеленуватим відтінком, 5-зубчасті, довжиною 5-7 см;
плоди – темно-сині з восковим нальотом або чорні, кулясті, діаметром 5-8 мм;
м’якоть – пурпурова, з безліччю дрібного насіння (до 40 штук).
Жолобчасті листки влаштовані так, що під час дощу вода відводиться ними до гілок із глибокими борознами, по яких стікає безпосередньо до коріння. Взимку листя чорниці опадає.
Зацвітає чорниця звичайна в травні. Квітки мають одну маточку і 10 тичинок. Вони нахилені вниз, щоб захистити пилок від вологи. Головні запилювачі чорниці – бджоли та джмелі.
Розмножується чорниця звичайна вегетативними способами та насінням. У природі трапляється здебільшого у хвойних лісах і в болотистій місцевості.
Чорниця кавказька
Цей вид чорниці поширений у Балкано-Азіатському регіоні, а також у Закавказзі. Вона, найчастіше, росте в змішаних лісах (ялицево-ялинових і ялицево-букових) і в заростях рододендронів. Дещо рідше чорниці кавказькі (Vaccinium arctostaphylos) трапляються в сосняках і березняках.
Кавказька чорниця вважається відмінним шлунковим засобом. Вона також нормалізує обмін речовин і має протизапальний ефект.
На відміну від чорниці звичайної, кавказький різновид являє собою великий чагарник або навіть деревце. У рослини округлі гілки, причому молоді пагони – волосисті.
Короткий опис чорниці кавказької:
висота чагарнику/деревця – до 3 м;
бруньки – загострені;
листя – велике, перетинчастого типу, овальне, гостре на кінці і звужене до основи, з короткими черешками і дрібнозубчастими краями;
квітки – біло-червоні, зібрані в китиці, з довгими квітконіжками;
плоди – чорні ягоди кулястої форми.
Дозріває ягода в липні-серпні. Її легко збирати, оскільки плоди зібрані в грона по 2-6 штук. Ягоди використовують як замінник чаю, сушать, їдять свіжими – на смак вони нагадують звичайнісіньку чорницю, варять киселі та відвари.
Кавказьку чорницю можна культивувати в промислових цілях і для приватного використання. Її рекомендується вирощувати на кислих ґрунтах. Якщо ж ґрунти мають недостатню кислотність, їх поливають час від часу підкисленою водою – 1 г сірчаної кислоти розводять у 100 л води.
Цей вид чорниці потребує сирого мікроклімату, тому кущі краще висаджувати в тіні. У суху погоду їх бажано обприскувати м’якою і теплою водою.
Чорниця овальнолиста
Друга назва чорниці овальнолистої (Vaccinium ovalifolium) – лохина амурська. Цей вид зустрічається в Північній Америці, Японії, на Сахаліні та Далекому Сході. Ягода віддає перевагу зволоженим і заболоченим місцям. Її можна зустріти в ялицево-ялицевих лісах, на узліссях і гірських схилах. Ця ягода – ендемік Командорських островів.
Вид являє собою досить великий і розлогий чагарник. У нього гладкі, гостроребристі зелені гілки, а листя опадаючого типу. Восени зелене листя стає червоним, багряним, багряним.
Короткий опис чорниці овальнолистої:
висота куща – до 1,5 м;
листя – овальне, з дрібними зубчиками, довжиною 2-5 см, матове, світло-зелене;
квітки – рожевого кольору, довжиною до 6 мм;
плоди – темно-сині або чорні, часто з восковим нальотом, кулясті, до 1 см у діаметрі;
м’якоть – червона, солодка.
Зацвітає кавказька чорниця наприкінці травня або на початку червня, а плоди встигають у серпні або вересні – строки залежать від регіону та поточної погоди.
Кавказьку чорницю використовують переважно як лікувальну та декоративну рослину. Її широко застосовують у народній медицині як протизапальний засіб.
У кулінарії овальнолистий вид чорниці використовують рідко, хоч ягоди в неї їстівні. А ось для корінних народів Японії та Північної Америки ця рослина є традиційною сировиною для багатьох страв і напоїв.
Різновиди чорниці
Свою назву чорниця отримала завдяки чорному кольору плодів, проте є різновиди цієї ягоди, що мають зовсім інше забарвлення. Це, насамперед, красниця, а також нещодавно виявлена в брянських лісах біла чорниця.
Червона
Вакциніум чудовий (Vaccinium praestans) або красника – чагарник сланкого типу. У народі цю ягоду часто називають “димником” або “клоповкою”.
Зацвітає чорниця в червні або липні, а ягоди достигають у серпні або вересні. Ягода воліє рости на болотах, у змішаних лісах, серед мохів. Поширена в гірничо-тайгових районах Хабаровського і Приморського краю, трапляється також на Камчатці, на Сахаліні, на Курилах, у Японії.
Короткий опис димників:
чагарник – невеликої висоти, зазвичай втоплений у мох і піднімається над ним на 10-12 см;
листя – зібране в пучки по 3-5 штук, округле, звужується до основи, завдовжки 2-6 см, жорстке, з дрібнопильчастими краями;
квітки – рожеві, довжиною 5-6 мм, зібрані по 2-3 штуки біля основи листя;
плоди – кулястої форми, яскраво-червоного кольору, глянцеві, з 10-15 насінинками.
На смак ягоди красника солодкувато-кислі, м’якоть соковита. Особливість – неприємний специфічний запах, через який цю ягоду і називають “клоповкою”.
У плодах красників багато вітаміну С. Якщо зварити з них варення, характерний “клоповий” запах зникає.
Ягоди містять багато флавоноїдів, аскорбінової та бензойної кислот, інших активних речовин. Їх застосовують під час лікування застуд та органів травлення. Плоди мають також тонізувальний ефект, знижують підвищений тиск.
Красника вважається чудовим медоносом і пилконосом. Збір меду з 1 гектара – 10-20 кг. Ягоди красників можна їсти, але їх рідко вживають без термообробки – через неприємний запах. Цікава особливість красниці – сік плодів довго не псується через бензойну кислоту.
Біла
Не так давно в заповідних лісах Брянської області було виявлено чорниці білого кольору. Вочевидь ця ягода росте в заповіднику вже кілька років, але зустрічається дуже рідко. Її можна побачити поруч зі звичайними кущами чорниці.
Цікаво, що, разюче відрізняючись за кольором від традиційних ягід, за смаком біла чорниця від них мало чим відрізняється. Ті, кому довелося скуштувати білої чорниці, стверджують, що на смак вона солодша за чорні ягоди. Нічим, крім кольору, ягода-альбінос не відрізняється від чорниці звичайної.
За словами вчених, біла чорниця не є якоюсь аномалією, це просто рослина-альбінос, що з’явилася внаслідок мутації. Остання вочевидь сталася в гені, що відповідає за забарвлення плодів. Подібна штука зустрічається і серед інших рослин.
Після хімічного аналізу ягід білої чорниці виявлено, що в них міститься:
фруктози – 49,3 г/кг;
глюкози – 36,1 г/кг;
сахарози – 5,1 г/кг.
Цікава особливість білої чорниці – високий вміст калію. Його в ній 1 480 мг/кг, тоді як у звичайних, чорних ягодах калію міститься майже втричі менше – 510 мг/кг. Калій, як відомо, найважливіший мікроелемент для серцево-судинної системи.
Ще одна відмінність білої чорниці від чорної – перевага у вазі майже в 2 рази.
Застосування чорниці
Чорниця має важливе господарське значення. Її масово збирають спеціальними пристосуваннями, а далі відправляють на продаж або в переробку. У місцях масового зростання чорниця є для місцевого населення суттєвим джерелом доходу.
Де і як застосовується чорниця:
У медицині. Підтримує гостроту зору і здатність бачити в сутінках. Ягода корисна для нирок, печінки, сечового і жовчного міхура. Вона виводить шлаки, токсини і радіацію з організму, нормалізує вагу, покращує настрій і загалом стан здоров’я.
У кулінарії. З ягід чорниці роблять джеми, варення, наливки, киселі, начинки для пирогів. Її заготовляють на зиму, перетираючи з цукром, сушать, заморожують.
У бджільництві. Чорниця вважається потужним медоносом і дає багато нектару. Мед, зібраний із чорничних плантацій, має трохи червонуватий відтінок.
У легкій промисловості. Плоди чорниці містять природний барвник, який використовують для фарбування вовни і полотен у червоні та фіолетові відтінки.
Чорницю настійно рекомендують вживати дітям, а також людям, які працюють водіями, пілотами, проводять багато часу за комп’ютером.
Різноманітність чорниці не обмежується розглянутими видами, у природі є й інші, менш відомі різновиди. Зрозуміло одне – всі види чорниці унікальні за своїми властивостями і є не тільки цінним харчовим продуктом, а й ефективним цілющим засобом.
