Гриб рейші – унікальний сапрофіт, що живиться соками деревини. По суті, він руйнівник, що паразитує на рослинах. Цей гриб, володіючи найширшим спектром дії та відсутністю побічних ефектів, використовують у східній медицині понад дві тисячі років.
Опис і цінність гриба
Гриб рейші рідко трапляється в природі, тому колись він являв собою величезну цінність. Цей сапрофіт вважається одноліткою. Але, буває, він проживає 2 або 3 роки.
Ботанічний опис:
- Грибне тіло. Рейші складається з ніжки і капелюшка.
- Капелюшок. Колір мінливий, гриб може набувати різних відтінків – від червонуватих до фіолетових. За формою капелюшок схожий на людську нирку. Максимальний діаметр – 25 см. Поверхня хвиляста. Гриб гладкий і блискучий. На капелюшку можна побачити багато ростових кілець.
- Ніжка. Її довжина може досягати 30 см, діаметр – 3 см.
- М’якоть. У молодих особин вона нагадує білу губку. З часом вона ущільнюється, дерев’яніє, набуваючи буруватого відтінку.
У гриба рейші немає ні запаху, ні присмаку. Є лише гіркуватий смак.
Гриб цінується за свої лікувальні властивості – він зміцнює організм, чинить антибактеріальну, противірусну і протипухлинну дію, виводить токсини і захищає від радіації.
Як ще називають гриб рейші
Рейші – назва, дана унікальному грибу японцями. У перекладі російською воно означає – “гриб духовної сили”. Гриб Ganoderma lucidum належить до роду Ганодерма, сімейства Polyporaceae. Його ще називають:
- Маннентаке – перекладається з японської як “десятитисячолітній гриб”.
- Лінчжи – перекладається з китайської як “гриб безсмертя”.
- Ганодерма блискуча.
- Трутовик лакований.
Гриб особливо цінують у Японії та Китаї – тут його вважають джерелом вічної молодості.
Їстівний чи ні
Трутовик лакований має яскраво виражений гіркий смак, тому належить до неїстівних грибів. Його використовують тільки в лікувальних цілях. Гриб приймають у вигляді:
- настоянок;
- чаїв;
- біодобавок;
- таблеток;
- екстрактів;
- порошків.
Чудодійні властивості гриба зумовлені його унікальним складом, у ньому містяться:
- полісахариди – вони зміцнюють імунну систему;
- амінокислоти – вони виводять з організму шлаки й токсини;
- органічні та поліненасичені жирні кислоти – вони запобігають утворенню пухлин.
А також у складі лакованого трутовика містяться кумарини, сапоніни, тритерпеноїди, фітонциди, флавоноїди, алкалоїди, вітаміни В, С, D, мікро- і макроелементи (мідь, цинк, селен, фосфор, натрій, марганець, магній, натрій, кальцій).
Де і коли росте
Колись лінчжи ріс тільки на Сході, але зараз він поширився по всьому світу – його вирощують на фермах заради лікувальних цілей. Але головні постачальники лакованого трутовика, як і раніше – Японія, Китай і В’єтнам.
У Росії лінчжі можна зустріти в субтропіках – у Краснодарському краї та на Кавказі. Сприятливий клімат дозволяє сапрофіту повноцінно визріти за літо – не поспішаючи, в природних умовах.
У помірних широтах РФ гриб зустрічається вкрай рідко. Але останнім часом він поширюється на Алтаї – у місцях вирубок. Гриб обирає в якості жертви дерева ослаблені, вмираючі та загиблі. Віддає перевагу рости на деревині листяних порід, на хвойних зустрічається рідко. Лінчжи розміщується біля основи дерева, буває, він росте на коренях, заглиблених у землю.
Різновиди
Є маса різновидів трутовиків. Усі вони відрізняються один від одного:
- зовнішнім виглядом;
- хімічним складом;
- лікувальними властивостями.
Цілющі властивості гриба рейші залежать від місця зростання. Відрізнити його від трутовика можна за довгою ніжкою – в інших паразитів, що ростуть на деревах, її немає.
З ким можна сплутати
Рейші, буває, плутають з агариком. Цей гриб називають ще білою модриновою губкою. Цей гриб застосовують у разі пухлин. М’якоть його на дотик – вилита губка, звідси й назва. Чим відрізняється агарик від лакованого трутовика:
- у нього не блискуча і гладка поверхня, а груба і шорстка;
- гриб забарвлений у білий колір і вкритий коричневими плямами.
- росте переважно на модринах, а також на ялицях, кедрах, рідше – на березах.
Агарик виростає до 10 кг вагою, довжиною – до 30 см.
Особливості збору
Лінчжи, що виріс у природних умовах, набагато корисніший, ніж штучно вирощені аналоги. Якщо пощастить, можна знайти лакований трутовик у природі – у субтропічній зоні нашої країни. Росте він на листяних деревах. Найкориснішим вважається гриб, що виріс на деревині дуба.
Шансів знайти багато ганодерм блискучих вкрай малий – на кожні 100 000 дерев трапляється один гриб.
Зустріти блискучу ганодерму в природі складно – його спори проростають на певних деревах і за певних умов. Щоб отримати цінний гриб у користування, його доводиться культивувати штучно. Уперше рейші почали вирощувати в Японії, 1972 року. Збір і заготівля гриба, розпочавшись у липні, триває до перших заморозків.
Чи можна самому виростити цей гриб
Якби не штучна культивація, гриб лінчжі був би на все золото. На щастя, його можна виростити за допомогою деревних паличок, заражених міцелієм. Посівний матеріал купують у спеціалізованих магазинах. Один посів забезпечує врожай протягом 4-5 років. Є два способи вирощування лікувального гриба – на пеньках і в тирсі.
Фахівець розповідає, чому вирощування грибів рейші може стати вигідним бізнес-проектом, і як створити умови для його зростання:
Вирощування на пнях
Знадобляться пні, субстрат і міцелій. Ділянка, на якій будуть рости рейші, має бути захищена від сонця. Бажано, щоб гриб ріс у вологому середовищі. Порядок культивації на пнях:
1Підготовка пнів
Ідеальний варіант – коли на ділянці є пні фруктових або листяних дерев. Пні від хвойних дерев не підходять. Якщо пнів немає, доведеться їх заздалегідь заготовити. Заготівлю краще проводити в період з осені до весни – коли у пнів найміцніша кора. У передвесняний період у корі максимальний вміст поживних речовин.
2Підготовка ґрунту
Пні, на яких паразитуватиме блискуча ганодерма, поміщають у живильний ґрунт. Сапрофіти потребують посиленого харчування – їм потрібні вітаміни та мікроелементи. Не на всякому ґрунті можна виростити рейші. Щоб бути впевненим в урожаї, краще зробити субстрат своїми руками.
Приготування субстрату:
- Беруть торф, вапняк і ґрунт у пропорціях 5:1:4.
- Щоб підвищити поживність, у суміш додають гній або солому.
- Інгредієнти ретельно перемішують і удобрюють лунку, в яку буде поміщений пень.
- Коли пень поміщений у заглиблення, по периметру його також обкладають живильним субстратом.
3Висів міцелію
Самостійно отримати міцелій лінчжі практично нереально, тому грибоводи закуповують готовий міцелій. Посівним роботам передує створення посадкових отворів – їх глибина 7 см, а діаметр – 1,2 см. У готові отвори вставляють палички з міцелієм. Від кількості паличок, заражених міцелієм, залежить швидкість проростання і врожайність гриба – чим більше посівного матеріалу закладено, тим швидше з’являться перші лінчжі.
4Засаджену ділянку накривають плівкою
Оптимальна температура для розвитку грибів – 20-26°С. Пні для кращого вкорінення міцелію часто переносять у приміщення. Якщо це не виходить зробити, можна закрити розпили з грибницею парафіном, а потім прикопати пеньки землею.
Вирощування на тирсі
Перевага цього методу – швидкість. На тирсі врожай отримують швидше, ніж на пнях. Але клопоту цей спосіб вирощування вимагає більше. Порядок вирощування лінчжі на тирсі:
1Підготовка тирсового субстрату
Змішують тирсу – 80%, з іншими поживними речовинами – 20%. Можна, наприклад, додати вівсяне або ячмінне лушпиння. Також приєднують мінерали – крейду або гіпс, але не більше 2%. Перемішавши і зволоживши суміш, її сушать – піддають стерилізації при температурі 90 градусів. Час обробки – 5 годин. Якщо субстрату заготовлюється багато, стерилізацію рекомендується повторити.
2Висів міцелію
Підготовлений субстрат розкладають по ящиках. Сіяти міцелій потрібно при 30 градусах тепла – його просто занурюють у підготовлений ґрунт. Зверху посадку присипають і залишають проростати – на 15-20 днів. Слід підтримувати температуру в діапазоні 18-26°С, а вологість – 75%. За субстратом треба стежити – він не повинен бути мокрим, але і пересихати йому не можна.
Умови росту рейші
Щоб лакований трутовик благополучно заплодоносив, грибівники повинні забезпечити йому максимально сприятливі умови зростання:
- Щоб гриби якнайшвидше з’явилися, в тарі з субстратом роблять отвори.
- “Плантація” повинна знаходитися в півтіні – не можна допускати потрапляння прямих сонячних променів.
- Під час росту і розвитку оптимальна температура – +23÷+25°С. Зимова температура не повинна опускатися нижче мінус 18°С.
- Щоб підтримувати вологість на належному рівні – 75%, у приміщення ставлять вологий керамзит – його можна розкласти на деку. Щотижня гриби треба кропити теплою водою.
- Поливати посадку треба залежно від стану субстрату. Якщо він пересихає, його зволожують водою – дощовою або кип’яченою.
- Якщо субстрат приготований правильно, ніяке додаткове підживлення не потрібне.
Якщо перестаратися з поливом і вологістю, може з’явитися гниль і цвіль. Вологість також приваблює різних комах – павуків, кліщів, слимаків. Щоб цього не сталося, необхідно:
- перед посадкою продезінфікувати приміщення;
- забезпечити вентиляцію приміщення.
Як заготовити і зберегти сировину
Заготівлю лакованого трутовика рекомендується робити в липні-листопаді. Куплені гриби зазвичай реалізуються в сухому вигляді – вони вже підготовлені до зберігання. Якщо ж як заготовки використовують свій урожай, доведеться самостійно висушити вирощені лінчжі:
- Зрізані гриби витирають сухими паперовими серветками – треба прибрати ґрунт і сміття. Рейші, після збору, категорично заборонено мити.
- Очистивши гриби від забруднень, їх ріжуть великими шматками. Потім рівномірно розподіляють шматочки по пергаменту і відправляють у духову шафу – сушитися при температурі 45 градусів. Почекавши, щоб скибочки перестали липнути до паперу, підвищують нагрівання до 70 градусів. Тепер духовку потрібно закрити повністю.
- Висушений гриб розкладають по банках, закупорюють кришками і ставлять на зберігання. У приміщенні має підтримуватися температура не вище +25 градусів.
У темному і прохолодному приміщенні рейші можна зберігати протягом двох років – гриби не втратять своїх цілющих властивостей.
Щоб цілющий гриб рейші не став джерелом додаткових проблем, збирати його потрібно тільки в екологічно сприятливих зонах. А тим, хто збирається використовувати його для лікування, слід обов’язково проконсультуватися з фахівцями.
