Перепели – птахи невибагливі до харчування та утримання, проте в їхній поведінці іноді спостерігається “дикість”, що викликає у птахівників, особливо у початківців, ступор. У природі таку поведінку можна пояснити. Для підтримки здорової популяції, слабким і хворим особинам у зграї місця немає. Але в домашніх умовах агресія виглядає зайвою. Які причини та як боротися з цією проблемою – далі в статті.
Основні причини розкльову
Серед основних причин “закльовування один одного” можна виділити такі:
неправильне харчування;
тісні умови утримання;
нестача або надлишок освітлення;
боротьба за лідерство;
стрес;
протяги.
Побачивши закривавленого птаха, а частіше удари наносяться в голову (небезпечні травми очей), шию і лапи, негайно варто його ізолювати. А також окремо відселяють агресора, щоб він не поранив інших особин і його приклад не наслідували миролюбні птахи. Наприклад, самці стають дуже злими в період статевого дозрівання і кидаються на всіх без розбору. Далі необхідно з’ясувати причину канібалізму.
Погане харчування
Як не дивно, але погане харчування, нестача в раціоні білків, макро- і мікроелементів, збіднена вітамінами їжа змушує птахів шукати їхнє поповнення в пір’ї, крові своїх родичів.
Поява “лисих” перепелів у стаді сигналізує, що птахам не вистачає:
натрію;
калію;
кальцію.
Вищипувати пір’я птахи можуть і один в одного, і самі. Пташник регулярно недораховується яєць у гнізді, оскільки перепілки можуть скльовувати їх. Адже яйця – це джерело вітамінів, кальцію та протеїну.
Виправити ситуацію допоможе закупівля високоякісного комбікорму, де в оптимальному співвідношенні містяться всі життєво важливі для організму птиці поживні речовини. Деякі досвідчені птахівники рекомендують додавати до корму насіння конопель, які також мають багатий хімічний склад. Запобігти канібалізму допоможе білокачанна капуста. У її складі є амінокислоти, вітаміни та кальцій.
Недостатня кількість протеїну – ще одна причина агресивної поведінки. Білкове голодування відбивається на зовнішньому вигляді птахів – вони лисіють, тобто відзначається випадання пір’я, з’являється подразнення шкірних покривів, змінюється будова скелета. Тому вводять у раціон варену рибу, м’ясне та кісткове борошно, сухе молоко.
Для поповнення вітамінів і мінералів слід підгодовувати перепелів пророщеним зерном, свіжою травою, черепашками, крейдою, вапняком і дріжджами.
У рідкісних випадках перепілки починають закльовувати один одного через малі обсяги їжі. Їм не вистачає їжі і вони, намагаючись відвоювати собі місце біля годівниці, нападають на “конкурентів”. У цьому випадку необхідно просто збільшити обсяги, наприклад, на кожну перепілку нормальним вважається обсяг у 30-35 г корму.
Основи годування перепелів описані в цій статті.
Тісне утримання
Степовим представникам обов’язково потрібен особистий простір. Недотримання цього простого правила призводить до того, що сильні та здорові особини будуть клювати своїх сусідів.
Зменшення поголів’я птахів у клітках або приміщенні швидко вирішує проблему. Однак слід мати на увазі, що під час перетасування птахів по різних клітках, може виникнути також агресивна поведінка. Оскільки птахи не люблять новачків. Особливо це спостерігається, якщо в одній клітці перебувають кілька самців. Їх рекомендують тримати один від одного подалі.
При розсаджуванні птахів по клітках необхідно дотримуватися таких правил:
якщо клітка велика, то на кожен 1 кв. м. м розміщують 80-100 представників;
якщо клітка невеликого розміру, то для кожного птаха необхідно дотримуватися простору, що дорівнює 130 кв. м. див;
у клітці стандартних розмірів (90х40 кв. м). см) не рекомендується утримувати понад 30 особин.
Про те, як самому змайструвати клітку для перепелів – читайте тут.
Битва за лідерство
Боротьба за лідерство між самцями – поширена причина нанесення каліцтва іншим домінантам. Оскільки в дикій природі на одного самця припадає 5 самок, то приблизно така ж кількість має бути і в неволі. Однак у природних умовах проживання, самки з гніздами розміщуються на великих одна від одної відстанях і не перетинаються, тому і конфлікти між самцями практично не відбуваються, а в умовах клітки цього уникнути неможливо, через обмежений простір.
В умовах неволі часто спостерігається агресія самців по відношенню один до одного, це може відбуватися як через нестачу самок, так і через те, що молоді самці прагнуть “перехопити” лідерство в клітці. Тому краще утриматися від підсаджування молодняка в уже сформовані сім’ї.
Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є забезпечення самців необхідною кількістю самок (4-5 перепілок на кожного самця). Також не зайвим буде дати птахам адекватний особистий простір.
Хоч зазвичай призвідниками розкльову виступають самці, іноді до цієї справи долучаються і самки, які закінчили нести яйця. Нападу здебільшого піддаються хворі, старі й ослаблені особини.
Перепілок, які закінчили відкладання яєць, рекомендується відселити на деякий час.
Стрес
Перепели ніжні птахи і стрес вони можуть відчувати не тільки через умови утримання, а й через психологічні аспекти. Так, наприклад, птахи швидко звикають до одного господаря. Під час зміни птахівника виникає дискомфорт, який може спричинити нервові стани в перепелів, а це може стати приводом для агресії, що проявляється по відношенню один до одного.
Також переселення в нову клітку може стати причиною розкльовування і злості. Тому не рекомендується занадто часто міняти місце проживання перепелів, оскільки вони важко звикають до нового місця проживання.
Про правильне утримання перепелів розповідається тут.
Освітлення
Надлишкове або недостатнє освітлення дратує перепелів, що, своєю чергою, робить їх агресивними і забіякуватими. Серед основних причин “смиканої” поведінки птаха через освітлення можна виділити:
Часте, різке вмикання світла, особливо це дратує птахів після настання темряви. Інтенсивність світла має змінюватися плавно, різке вмикання лякає птахів. Це досягається за допомогою димера – світлорегулятора, який призначений для зміни електричної потужності.
Нестача ультрафіолетових променів. Нестача світла (ультрафіолету) виникає зазвичай у зимовий час, коли день стає дуже коротким.
Занадто короткий або занадто довгий світловий день для перепелів. Для перепілок світловий день має становити 12-14 годин цілий рік.
Довготривале мерехтіння лампочок, викликане перепадами температур. Не слід допускати мерехтіння світла, це теж може стати спусковим механізмом до прояву агресії.
Використання ламп неправильної потужності та спектра. Для пташника підходять лампи денного освітлення блакитного або червоного спектра з потужністю 40 Вт. Таке світло заспокійливо впливає на птаха.
Встановлення кліток занадто близько до світла. Підвищеної яскравості краще уникати птахам. І неважливо, природне освітлення чи штучне.
Погана вентиляція або наявність протягів
Перепілки дуже чутливо реагують на протяги. Гучні звуки, якими супроводжується вітер, здатні увігнати їх у стресову ситуацію, а також позначитися на їхньому здоров’ї. Стрес, дратівливість – два складники, що призводять у сумі до неадекватної поведінки пташок. Такий самий стан спричиняє і повна відсутність вентиляції, повітря застоюється в приміщенні, кисню не вистачає. У результаті степові мешканці, які звикли до просторів і легких вітрів, починають проявляти занепокоєння, яке закінчується агресивною поведінкою.
Тому приміщення, де мешкають птахи, має бути добре герметизоване. Протяг не повинен гуляти по пташнику. Усі щілини в підлозі, даху, стінах добре конопатять, вікно закривають товстим шаром поліетиленової плівки. Необхідно передбачити вентиляційні отвори з тягою, за допомогою яких у сараї відбуватиметься повітрообмін. Але повітря має втягуватися із сараю, а не вдуватися в нього ззовні.
Що робити з пораненими птахами
Якщо птаха вже встигли покалічити, то обов’язково його відселяють і утримують до повного одужання окремо від інших особин. Найчастіше на початковому етапі рани наносяться в тулуб і ноги, оскільки в них потрапити легше, а ноги це взагалі вразливе місце.
Помітивши птаха, що насупився, з опущеними донизу крилами і прикритими очима, який не поспішає до годівниці і проявляє апатію до всього, що відбувається навколо нього, необхідно терміново ретельно оглянути. Звертають особливу увагу на стан ран. Якщо в них потрапили бактерії або збудники патогенних мікроорганізмів, то для лікування потрібен антибіотик. Ознаками інфікування рани є:
наявність гною;
нариви;
сильне почервоніння;
місцеве підвищення температури.
Рану регулярно промивають розчином антибіотика пеніцилінової групи або “Ветбіцином”. У важких випадках антибіотики вводять внутрішньом’язово, суворо дотримуючись дозування ліків.
Тому краще, кожен день переглядати своє поголів’я і виявляти поранених птахів на ранніх етапах. Рани без ознак запалення та інфікування швидше загоюються і не потребують використання сильних лікарських препаратів. Їх дезінфікують перекисом водню і змащують маззю, що загоює, Левомеколем або Вишневського, допускається застосування зеленки. Головне, не допустити зараження рани патогенними бактеріями.
Клітка, в якій утримується хворий, має бути гігієнічно чистою. Своєчасно її прибирають. Перед тим як помістити туди вискльовану особину, клітку рекомендується продезінфікувати.
Непогано допомагає відновитися пораненому птаху вітамінізована дієта. Для швидкого зрощення кісток допоможе їжа, багата кальцієм. Варто зазначити, що здорова перепілка може самостійно відновитися, серйозно ж поранених птахів радять забити.
Не рекомендується вживати в їжу перепелів, загиблих від розкльовування, якщо причину “неадекватної” поведінки не з’ясовано. Невідомо, якими хворобами заражена птиця, а це можуть бути і захворювання інфекційного характеру, якими може заразитися людина.
Корисні поради
Щоб уникнути неприємних ситуацій, рекомендується дотримуватися деяких основних правил утримання перепелів:
Хороший догляд, правильне харчування, необхідний світловий день і оптимальна чисельність птахів у приміщенні знижують передумови перепелів до розкльовування один одного.
Птахів добре заспокоюють і знімають у них стрес зольні ванни. Для цього у них повинна бути можливість без жодних перешкод побарахтатися в золі.
Самців і самок краще утримувати окремо один від одного, пускаючи самців на нетривалий час до них. Молодих перепелів не підселяють до старих особин.
Птахів, які постраждали від “канібалістичних нахилів” своїх побратимів, відразу переселяють в інше місце. Рани обробляють, щоб уникнути зараження. Лапи обробляють перекисом водню.
Якщо агресор ніяк не може заспокоїтися, і поводиться так через свій характер, то до нього вживають радикальних заходів. Акуратно підрізають наддзьоб на кілька міліметрів гострим інструментом. Процедуру потрібно проводити з великою обережністю, оскільки один не спритний рух, і птах може залишитися без язика.
Агресивна поведінка нерідко для перепелів. Зазвичай у зграї є один призвідник, за яким погану поведінку починають повторювати інші птахи стосовно особини, яку забивають. Однак своєчасне виявлення агресора та ізолювання його від інших птахів дозволяють звести ситуацію нанівець. А створення сприятливих і правильних умов утримання птахів допоможуть узагалі не дізнатися про їхні канібальські нахили.
