На великих пасіках для транспортування бджолиних відсіків потрібен спеціальний підйомник – апіліфт. Це металева конструкція із захоплюючою частиною і колесами для переміщення. Її можна зібрати своїми руками, скориставшись готовими кресленнями і покроковою інструкцією.
Пристрій і принцип дії
Основними частинами підйомника для вуликів є:
- Рами. Перша рама нерухома, тому виступає скелетом конструкції, а друга – рухається паралельно першій і забезпечує вантажу надійну опору. Виконуються рами з металевих профільних труб з квадратним перетином. Від їхньої товщини залежить вантажопідйомність і зносостійкість готового візка.
- Каретка. Бере на себе вагу вулика, тому навантаження на неї колосальне. На останніх поперечних обмежувачах каретки фіксуються бічні затискачі, що утримують вулик в одному положенні. Центральний обмежувач потрібен для фіксації торса – елемента лебідки, який забезпечує підйом і опускання вантажу.
- Вилки. Це елементи у вигляді міцних кутів, які ставляться в каретку і виконують функцію підйому вуликів. На них поміщається вантаж.
- Підшипники. У конструкції присутні 6 підшипників, 4 з яких розташовані на кронштейні, а 2 – на колесах. Завдяки ним візок легко управляється і плавно переміщується.
- Важіль. Дозволяє підняти вулик на значну висоту від землі. Візок потрібно підвезти до вантажу, регулювати ширину захоплення за допомогою гвинта і кронштейна, а потім важелем відірвати вулика від землі і перевезти на потрібне місце.
- Колеса з кронштейном. Така складова частина візка єдина і виступає як приварена напрямна, але при розбиранні і транспортуванні може зніматися. Кронштейн кріпиться до рами за допомогою затягування двох наскрізних болтів у нижній і верхній частинах конструкції, а після фіксується за допомогою баранчика і допомагає надійно фіксувати вулик. Колеса на підшипниках потрібні для пересування всього апіліфта. Вони мають бути широкими, а також мати міцну єдину основу, камери для накачування і рифлену покришку для зручного буксування.
Апіліфт відрізняється від простого візка саме наявністю затискачів і системи важелів для віджимання.
Принцип роботи у такого пристосування простий:
- Бічні затискачі конструкції надійно фіксують вулик.
- Ручка-важіль піднімає вантаж від рівня землі на деяку висоту.
- Підйомник на колесах перекочується на потрібне місце.
- Вантаж опускається на землю також за допомогою ручки-важеля.
Конструкція з таким принципом роботи має такий вигляд:
Вимоги до підйомника і типові креслення
Мобільна установка використовується для транспортування великовагових і габаритних вуликів, тому вона має забезпечувати вантажу безпеку протягом усього пересування. Щоб це було можливим, саморобний апіліфт повинен мати такі характеристики:
- Вантажопідйомністю до 120-130 кг. У середньому, один відсік важить 40-42 кг, тому візок може перевезти або потрійний вулик, або три окремі його частини.
- Шириною захвату приблизно 35-55 см. Розміри вуликів можуть бути різними, тому варто передбачити регульовані бічні фіксатори, за допомогою яких можна здійснювати захоплення і коригувати його ширину залежно від габаритів вантажу.
Правильне розведення затискачів дасть змогу фіксувати важкий вантаж без докладання особливих фізичних зусиль.
- Висотою підйому до 130 см. Установка повинна піднімати вулик на висоту до 130 см, щоб він не волочився по землі під час переміщення.
- Точністю спуску в 1 см. При правильному виготовленні точність перестановки вантажу становитиме 1 см, що значно полегшить роботу пасічника, якому не доведеться піднімати і переставляти вантаж. При цьому сам апіліфт не відчуватиме масу вулика, оскільки тиск на ручку становить лише 1 кг.
Механізм для підняття у апіліфта може бути ручним або механічним, але для полегшення роботи більшість бджолярів роблять візок своїми руками з автоматичним приводом.
Визначившись із параметрами майбутнього підйомного пристрою, необхідно підготувати його креслення. Ось приблизне креслення стандартного варіанта візка вантажопідйомністю до 130 кг:
Покрокова інструкція зі складання
Для складання підйомника будуть потрібні такі матеріали та інструменти:
- труби профільні з квадратним перетином – 40х20, 30х20, 25х25 мм;
- болти (M6, M8) і гайки;
- ручка з нековзним покриттям (прогумованим або будь-яким іншим);
- міцні натяжні пружини;
- сталевий трос діаметром 3-4 мм;
- котушка з такими параметрами: висота – 34 мм, зовнішній діаметр – 50 мм, внутрішній діаметр – 30 мм;
- ручка до котушки для намотування троса;
- колеса із зовнішнім діаметром 380-400 мм – 2 штуки;
- ролики з підшипниками;
- зварювальний апарат;
- болгарка;
- вимірювальна рулетка.
Підготувавши все необхідне, можна приступати до складання візка. Цей процес можна умовно розділити на три етапи, кожен з яких потребує окремого розгляду.
Етап 1: складання рами
Основою всієї конструкції є рама, яку потрібно виготовити таким чином:
- Зварити з бічних стійок раму, щоб у готовому стані її довжина становила 1570 мм, а ширина – 370 мм.
- До готової рами перпендикулярно приварити встик 4 труби. Крайню балку прикріпити до боковин ще й плазом. Поперечки зверху і знизу повинні відповідати розмірам труб рами (40х20 мм). Для серединних же поперечок потрібно використовувати менші труби (30х20 мм). Другу балку встановлювати на відстані 500 мм від верхньої поперечки, а третю – на відстані 380-400 мм від нижньої.
- Спеціально для підшипника по довжині рамних стійок із зовнішнього боку зробити вертикальний пропил у 200 мм. По його краях встановити болти M6, інакше підшипник буде вилітати з канавки під час експлуатації візка.
- З двох боків третьої балки, що йде зверху, висвердлити по одному отвору під болти M Надалі на цих місцях будуть встановлені колісні кронштейни.
- Відступити від верхньої балки 200-300 мм і приварити до бічних труб прогумовані ручки.
Етап 2: встановлення котушки, підйомного механізму і коліс
На цій стадії зібрана рама начиняється всіма необхідними елементами, що дають змогу в майбутньому перевозити вантаж. Їх монтаж проводиться в такому порядку:
- Підшипник діаметром 40 мм встановити на верхню поперечину, витримавши від правого краю рами 130 мм.Поверх підшипника закріпити фіксатор (кріплення), що запобігає випадінню троса з блоку, який піднімає вантаж.
- З лівого боку рами, також на відстані 130 мм від першої поперечини, встановити роликову канавку і вставити в неї сталевий трос, верхній вільний кінець якого прибити болтами на ліву боковину.
- На другу зверху поперечину, з лицьового боку, встановити котушку, витримавши від правого ребра рами відступ у 120 мм. У підшипнику встановити вісь для котушки, на яку буде намотуватися трос під час підняття тяжкості.
- З протилежного боку від котушки, також на другій балці, приварити важіль розміром у 200 мм. Він повинен мати рукоятку, яка вільно обертається навколо своєї осі.
- Біля котушки і важеля прибити шматок прута зі сталі, який буде виконувати роль металевих стопорів.
- За допомогою троса приєднати рукоятку важеля до металевого язичка і пружини. Язичок допоможе запобігти випадковому спуску навантаженої каретки. У стані спокою він буде притискатися пружиною до стопора. На цьому кроці підйомний механізм має такий вигляд:
- З профільної труби розміром 25х25 мм виготовити кронштейни, на які встановити колісні осі. Для зовнішньої фіксації прибити їх гайками.
- Закріпити кронштейни на раму за допомогою сталевих прямокутних пластин розміром 110х25 мм. Візуально кронштейни повинні являти собою дві труби розмірами в 300 і 230 мм, перпендикулярно зварені і з’єднані з рамою за допомогою наскрізних болтів M
Виготовлена за такою схемою конструкція легко схиляється до землі під різними кутами. Це забезпечується колесами, що висуваються з кронштейнів.
Етап 3: монтаж каретки, вилки і затискачів
Заключна, але не менш важлива частина у виготовленні апіліфта. Передбачає виконання таких дій:
- Зібрати каретку – підйомну установку, що складається з численних частин, зокрема й затискачів для фіксації вантажу. Для цього спочатку зробити каркас із підшипниками, габарити якого дорівнюють 720х380 мм. Як матеріал використовувати трубу 30х20 мм. У нижній частині виготовити 2 поперечини з труби діаметром 30х30 мм. У них розташовуватимуться бічні фіксатори, що захоплюють корпус вулика.
Шарнір нахиляється під діючою тягою, а квадрат, що тягне трубку від бічного затиску, перекошується. Кут нахилу шарніра регулюється за допомогою болта з пружиною, а від цього залежить регулювання затискачів. Чим більший нахил, тим інтенсивніше стиснення.
- З труб діаметром 25х25 мм і завдовжки 450 мм зробити затискачі, на краї яких перпендикулярно приварити “лапки” для утримання вантажу – відрізки завдовжки 90 або 130 мм. Щоб корпус вулика не ковзав, частину “лапок”, звернену всередину, бажано зробити ребристою. Підготовлені затискачі вставити в труби на кареті, які мають більший діаметр.
- По центру нижньої поперечини каретки приварити блок для троса. Вертикальний рух конструкції буде здійснюватися за рахунок 4 підшипників, розташованих з боків осьової рами.
- Для підйому вантажу за дно до нижньої частини каретки, з бічних сторін, прикріпити трубки діаметром 25х25 мм і довжиною 90 мм. Для цього використовувати болти M Щоб отримати вилки, на встановлені відрізки прикріпити трубки довжиною в 450-500 мм. Механізм стиснення каретки буде здійснюватися за рахунок важеля з тягою.
Відео-керівництво
Про основні нюанси, які варто враховувати під час виготовлення апіліфта, розповідається у відео нижче:
Корисні поради
Під час експлуатації саморобного пасічного візка варто враховувати низку правил:
- Перед початком повноцінної роботи з підйомником перевірити його на технічну справність. Для цього спочатку використовувати його без вантажу, звертаючи особливу увагу на такі деталі:
- фіксацію гвинтиків і гайок, особливо в тих ділянках, де закріплені ролики троса;
- щільність прилягання опорно-рамних болтів, зафіксованих через шайби;
- повноту входження кріплень у пази.
- Якщо транспортуються вулики з важкими стільниками, перевірити надійність їх фіксації.
- По можливості звільнити вулики від усіх зайвих складових. Зокрема, варто прибрати всі рухомі частини короба, які можуть налякати бджіл.
- Перевірити міцність кріплень рамок усередині короба. Якщо в процесі транспортування стільники обірвуться, то це викличе агресію у комах. До того ж частина з них може загинути.
- У процесі навантаження вулика стежити за надійністю фіксатора ручки, оскільки він може вискочити при нахилі візка, що призведе до падіння вантажу.
- При перевезенні бджіл працювати в захисному одязі, а також мати при собі пульверизатор і сітку. Усі ці заходи допоможуть захистити себе від укусів комах у разі аварії.
За умови докладання певних зусиль апіліфт можна зібрати власноруч, що дасть змогу значно заощадити на купівлі магазинного пасічного візка. При цьому велику увагу потрібно приділити монтажу дрібних деталей, від яких залежатимуть технічні характеристики виготовленої мобільної установки.
