Апріум – гібрид, отриманий схрещуванням абрикоса і сливи. Ця культура запозичила у батьківських форм найкращі властивості, тому користується популярністю у наших садівників і дачників. Дізнаємося про всі особливості апріума, тонкощі його посадки, вирощування і розмноження.
Історія селекції
Селекціонерам довгий час не вдавалося схрестити дві популярні садові культури – сливу й абрикос. Першим з поставленим завданням вдалося впоратися Флойду Зайгеру (Каліфорнійський університет, США), 1989 року. Гібрид запозичив у абрикоса смак, у сливи – витривалість.
Види та популярні сорти
Крім апріума, є ще кілька гібридів, отриманих шляхом схрещування сливи й абрикоса.
Інші гібридні форми:
Плумкот. У апріума 75 % ознак від абрикоса, 25 % – від сливи. У плумкоті все навпаки - 75 % від сливи, 25 % від абрикоса.
Шарафуга. Цей гібрид отримали, схрестивши абрикос, сливу і персик.
Селекціонери вивели чимало цікавих сортів апріума, що відрізняються термінами дозрівання, смаком, кольором і розміром плодів.
Найвідоміші сорти:
Тріумф. Пізньостиглий сорт. На золотистій шкірці, злегка оксамитовій, безліч пурпурових крапок.
Корона. Середньостиглий сорт із жовтуватими плодами.
Колібрі. Гібрид середнього терміну дозрівання з великими кисло-солодкими плодами.
Валентин. Високоврожайний гібрид із солодкими плодами, помаранчевими або жовтими.
Алекс. Скоростиглий сорт із гладкими плодами рожево-малинового кольору. М’якоть – щільна і жовта.
Головні характеристики
Взявши найкращі риси двох фруктових форм, апріум набув відмінних агротехнічних і смакових характеристик.
Дерево
Апріум – швидкозростаюча культура. Зовнішні ознаки залежать від сорту.
Короткий опис:
дерево невисоке – близько 2-2,5 м;
крона – густа, округла;
листя – дрібне, зелене, довгасте;
квітки – білого кольору, з п’яти пелюсток.
Плоди і врожайність
У народі апріуми часто називають "лисими абрикосами" або "абрикосовим нектарином". Вони на вигляд – вилиті абрикоси, але без характерної шорсткої шкірки. У апрумів вона гладенька як у сливи.
Плоди в апріума великі кулясті. Їхні характеристики залежать від сорту. Вони можуть відрізнятися кольором, смаком, вагою, іншими властивостями.
Характеристики плодів:
максимальна вага – 70 г;
середня вага – 40 г;
шкірка – гладка, тонка, з легким восковим нальотом, іноді є невелике опушення;
забарвлення – фіолетове, рожеве, жовте, помаранчеве, темно-лілове, бордове, зеленувате.
У смаку можуть переважати як абрикосові, так і сливові нотки. Перші зовнішнім виглядом більше нагадують сливи, другі – абрикоси. М’якоть у апріума щільна і відрізняється від абрикосів меншою соковитістю. У плодів часто присутній апельсиновий післясмак.
Перші плоди на дереві з’являються не раніше третього року життя. У міру зростання обсяги врожаю збільшуються. З одного дорослого дерева збирають 30-40 кг стиглих плодів.
Морозостійкість і стійкість до хвороб
Апріум вигідно відрізняється від теплолюбних абрикосів високою зимостійкістю. Цей гібрид без проблем витримує морози до -35 °C. Пошкодження дерево може отримати під час відлиги в зимовий час.
Культура, як і всякий гібрид, володіє чудовими характеристиками, не є винятком і стійкість до хвороб. Апріум має відмінний імунітет, успішно чинить опір як різного роду інфекціям, так і комахам-шкідникам.
Переваги та недоліки
Як і всяка гібридна культура, апріум створювався для отримання дерева, що перевершує своїх батьків за всіма параметрами. Саме тому в апріума переваг куди більше, ніж недоліків.
Плюсивисока врожайністьпрекрасні смакові якостіневибагливість і невимогливість до доглядувисока морозостійкість – гібрид вирощують у регіонах, де взимку спостерігаються сильні морозивисокий імунітетмінусиу плодах надто багато цукру, тому їх не рекомендується вживати в разі деяких захворювань, наприклад, у разі цукрового діабету
Особливості посадки
Апріум віддає перевагу ділянкам, добре освітленим сонцем, і захищеним від продувних вітрів. Ґрунти для посадки – добре дреновані, реакція кислотності – нейтральна.
При високій закисленості ґрунтів вносять негашене вапно – "пушонку". Норма – 400 г на 1 кв. м.
Саджанці рекомендується купувати тільки в спеціалізованих розплідниках, інакше шанси на отримання сортового гібрида дуже мізерні.
Обираючи саджанець, звертають увагу на стан його кори та коріння, вони мають бути здоровими, не засохлими, без ушкоджень.
Процес посадки апріума:
За 2-3 тижні до посадки приготуйте посадкову яму. Якщо віддаєте перевагу посадковим роботам навесні, готуйте ями з осені, тоді поживні речовини краще вберуться в ґрунт. Глибина ями – 80 см. Ширина – 80-90 см.
Насипте на дно ями шар битої цегли або дрібного каміння.
Зверху на дренажний шар насипте поживну ґрунтосуміш. Приготуйте її шляхом змішування двох відер органічного добрива (перегній, компост), 100 г мінерального добрива, яке складається на 65 % з фосфору і на 35 % з калію.
Поставте саджанець у яму – на земляний пагорб. Акуратно розправте коріння і засипте його залишками ґрунтосуміші. Засипайте яму до самого верху.
Полийте саджанець і прив’яжіть до опори м’яким шпагатом.
Вирощування і догляд
Апріум хоч і невибагливий, але без належного догляду хорошого врожаю не бачити. Щоб дерево виправдовувало очікування садівників, йому необхідні певні умови вирощування.
Особливості догляду:
Полив. Головна проблема для гібрида – посухи. Він дуже чутливий до відсутності води. Щоб сформувати великі та соковиті плоди, апріуму необхідне регулярне зволоження. Поливати потрібно 1 раз на тиждень по 10 л води на одне дерево. Якщо на ділянці немає штучного зрошення, а в регіоні часто бувають посухи, гібрид не даватиме хороших урожаїв. Дереву потрібне помірне зволоження – застій вологи, як і її нестача, однаково шкідливі для дерева.
Розпушування. Після кожного поливу ґрунт у пристовбурних колах рекомендується розпушувати, щойно він трохи просохне.
Мульчування. Щоб скоротити кількість поливів і розпушувань, і уповільнити ріст бур’янів, ґрунт у пристовбурних колах мульчують. Мульча, перегниваючи, заодно поповнить запаси живлення для дерева.
Підживлення. Навесні, відразу після танення снігу, вносять по 30 г селітри на 1 кв. м. м. Другий раз дерево підгодовують у вересні – під кожне дерево вносять по 20 л перегною.
Обрізка. У березні проводять санітарну обрізку. Видаляють сухі гілки, пошкоджені, підмерзлі, а також формують округлу крону.
У Росії плоди апріума дозрівають на початку серпня, їх їдять свіжими і широко застосовують у кулінарії, варять варення, джеми, компоти.
Способи розмноження
Апріум гібрид, тому садівники не розмножують його насінням – отриманий посадковий матеріал не зберігає сортові ознаки. Цю гібридну культуру розмножують тільки вегетативно – зеленими або здерев’янілими живцями.
Особливості розмноження апріума живцями:
Зеленими. Цей метод використовують влітку. Частину гілки з листям відокремлюють від серединної частини пагона. На живці має бути 3 листки. Зрізання проводять вранці, щоб гілки були насичені вологою.
Пагони занурюють у стимулятор росту і висаджують у живильне середовище. Коли живці вкореняться, їх пересаджують на постійне місце.
Здерев’янілими. Посадковий матеріал заготовляють у період спокою. Довжина заготовок – 30 см. Живці, нарізані восени, зберігають до весни в погребі. Навесні їх висаджують у ящики з торфом або у відкритий ґрунт.
Повітряними відводками. Влітку вибирають гілку, на якій є річний приріст. На ній роблять кругові надрізи – 2 штуки. На ділянці між ними знімають кору. Місце пошкодження обробляють розчином стимулятора і обгортають поліетиленовим пакетом так, щоб залишилося місце для ґрунту. Таким способом вирощують повітряний відводок, який відрізають від гілки та пересаджують у живильний ґрунт.
Відео-огляд гібрида апріум можна побачити тут:
Якщо у вашому саду абрикоси вимерзають через низькі температури, посадіть холодостійкий сорт, а ще краще – апріум. Він істотно перевершує абрикос у морозостійкості, тому стабільні врожаї вам гарантовані.
